У Будапешті з'явилася площа Тараса Шевченка. ФОТО

У Будапешті з’явилася площа Тараса Шевченка. Її урочисте відкриття відбулося 23 березня у престижному 2-му районі угорської столиці неподалік МЗС Угорщини.

Площу хотіли назвати іншим ім’ям, однак український осередок цього району Будапешта переконав мерію у недоцільності такого кроку, повідомляє Радіо Свобода.
 
Площа Тараса Шевченка розташована на правому березі Дунаю в Буді, у сквері поруч із греко-католицькою церквою Святого Флоріана, де перетинаються популярні туристичні маршрути.

У 2007 році у сквері відкрили пам'ятник Шевченкові.

 Триметровий монумент Шевченкові у Будапешті

Біля пам'ятника проводять різноманітні культурні заходи члени 7-тисячної української громади в Угорщині та Посольства України. Сюди, за протоколом, лягають квіти представницьких урядових та державних делегацій з України, коли вони перебувають з офіційними візитами в Угорщині.

Площа могла отримати в мерії інше ім’я. Але цього не сталося.

Голова національного осередку українців другого району столиці Олександра Корманьош-Багляк разом із однодумцями готували необхідну документацію в мерію.
 
"Оцей шматок землі не мав ніякої назви, – розповідає Олександра. – І коли постало питання, хто з національних самоврядувань запропонує для цієї площі гідну назву, я одразу нагадала, що тут стоїть пам’ятник нашому Тарасу Григоровичу Шевченку. І чому ж не бути тут площі?"

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.