Спецпроект

Мерія Кишинева має намір викупити будинок під музей мера

Мер молдавської столиці Дорін Кіртоаке запросив інформацію про можливість придбання будинку, в якому жив мер Кишинеу Карл Шмідт. Муніципалітет має намір відреставрувати цю будівлю і перетворити його на музей або конференц-центр.

Про це пише news.point.md.

Градоначальник стверджує, що обговорив питання реставрації історичної пам'ятки і з послом Німеччини в Республіці Молдова Матіасом Мейером.

"Ми погодили з дипломатом проведення проекту в пам'ять Карла Шмідта. Він запропонував відкрити також погруддя колишнього мера. Не виключено, що нам виділять і фінансову допомогу", - повідомив Кіртоаке.

Будинок, в якому жив Карл Шмідт, знаходиться на перехресті вулиць Митрополита Варлаама і Міхая Емінеску. Один з кутів будинку потребує заміни штукатурки, а на даху необхідно замінити шифер.

Карл Шмідт, бессарабський німець, який народився в Белць, був мером Кишинева в 1877-1903 роки. Саме за його керівництва в місті з'явились, водопровід, каналізація та електричне світло. Він впровадив перший трамвай. Вважається, що переважна більшість нинішніх пам'яток архітектури Кишинева була побудована також за часів Шмідта.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.