Спецпроект

В Москві відкривають музей дяді Пушкіна

Літературний будинок-музей Василя Львовича Пушкіна відкриє свої двері в Москві в червні - до дня народження його геніального племінника.

Про це пише portal-kultura.ru.

Дерев'яний особняк, який визнаний зразком московського ампіру, повністю відновлено і, де це припустимо, технічно модифіковано. Ця будівля на Старій Басманний вулиці стане філією Державного музею Пушкіна на Пречистенці.

Внутрішнє оздоблення будинку відтворено практично з нуля. За останні 100 років будинок горів три рази. Останні мешканці поїхали звідси в 1974 році. Якийсь час тут була контора, потім деякий час будинок був порожній. У 1998 році уряд Москви пообіцяв відновити особняк, але до реставрації приступили тільки рік тому.

Весь цей час працівники Державного музею Пушкіна збирали майбутню експозицію: вдалося знайти навіть предмети, що належали родині поета. Сьогодні реставрацію практично завершено: залишилося розвісити штори і розставити меблі.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.