Спецпроект

В Москві відкривають музей дяді Пушкіна

Літературний будинок-музей Василя Львовича Пушкіна відкриє свої двері в Москві в червні - до дня народження його геніального племінника.

Про це пише portal-kultura.ru.

Дерев'яний особняк, який визнаний зразком московського ампіру, повністю відновлено і, де це припустимо, технічно модифіковано. Ця будівля на Старій Басманний вулиці стане філією Державного музею Пушкіна на Пречистенці.

Внутрішнє оздоблення будинку відтворено практично з нуля. За останні 100 років будинок горів три рази. Останні мешканці поїхали звідси в 1974 році. Якийсь час тут була контора, потім деякий час будинок був порожній. У 1998 році уряд Москви пообіцяв відновити особняк, але до реставрації приступили тільки рік тому.

Весь цей час працівники Державного музею Пушкіна збирали майбутню експозицію: вдалося знайти навіть предмети, що належали родині поета. Сьогодні реставрацію практично завершено: залишилося розвісити штори і розставити меблі.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.