Спецпроект

У Львові - виставка про Євгенію Гінзбург, дисидентку і мемуаристку

У музеї "Тюрма на Лонцького" відкриють документальну фотовиставку про життя відомої мемуаристки Євгенії Гінзбург.

Саме перебуваючи у Львові, вона написала перші частини книги спогадів "Крутий маршрут" про свої 18-річні протистояння поневірянням у сталінських тюрмах, таборах, засланні, осмисленим як перемога людського духу над злом.

В середині 1960-х років книгу активно поширювали самвидавом серед дисидентів.

Час і місце заходу: 28 березня, четвер 16:00. Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" (Львів, вул. Бандери, 1).

З нагоди відкриття із Німеччини приїде прийомна доньки Євгенії Гінзбург — заслужена артистка Білорусі Антоніна Аксьонова.

Виставку "Епізоди: Олександр Солженіцин, Євгенія Гінзбург" укладено із двох серій світлин. Автор першої — фотокореспондент Юрій Бєлов — мав нагоду фотографувати під час зустрічей та виступів Олександра Солженіцина на Володимирщині у серпні — вересні 1994 року, невдовзі після повернення письменника з-за кордону до Росії.

Другу серію складено з трьох фотосесій Євгенії Гінзбург, що їх зробив у львівському помешканні журналістки 1963—1965 років львівський фотограф Олег Введенський, який разом із братом Ігорем товаришував із сином мемуаристки — відомим письменником-"шістдесятником" Василем Аксьоновим ("Острів Крим", "Скажи "Изюм"!", "Опік", "Зоряний квиток" тощо).

Уперше ці світлини демонстрували у квітні 2012 року в Ростові-на-Дону. У співпраці з Національним музеєм-меморіалом "Тюрма на Лонцького" до 60-річчя від дня смерті Йосипа Сталіна куратор виставки Ігор Введенський надіслав експозицію для показу у своєму рідному Львові.

Євгенія Гінзбург (1904—1977) — відома російська письменниця, публіцист. У 1937 році була заарештована органами НКВД та засуджена на 10 років ув’язнення з наступним позбавленням прав на 5 років. 18 років провела в тюрмах, таборах і засланні. У 1955 році була реабілітована.

Виставку можна оглянути в Національному музеї-меморіалі "Тюрма на Лонцького" до 28 квітня щодня з 10:00 до 19:00 без перерви (у неділю до 17:00) за адресою: Львів, вул. Степана Бандери, 1. Вхід вільний.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.