Спецпроект

ЗАСНОВАНО ПРЕМІЮ ДЛЯ МУЗЕЙНИКІВ - ІМЕНІ ВОЗНИЦЬКОГО

Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал", Львівська Національна галерея мистецтв та Благодійний фонд "Мистецький Арсенал" виступили співзасновниками премії імені Бориса Возницького "За вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи".

Про це повідомляє "Коридор".

Премією відзначатимуться музейні працівники, дослідники, науковці, збирачі-ентузіасти, музейні колективи, які своєю діяльністю сприяли виявленню, фіксації, збереженню та популяризації національної культурної спадщини, формуванню та збереженню музейних колекцій, створенню новітніх експозицій, реалізації освітніх проектів, застосуванню інноваційних форм діяльності, інституалізації та популяризації музейної сфери.

Право висувати кандидатури на здобуття премії матимуть громадяни України, представники музейних колективів, закладів культури, творчих спілок, бібліотек, університетів, книжкових видавництв, засобів масової інформації тощо.

Оголошення лауреата та вручення премії імені Бориса Возницького "За вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи" відбуватиметься раз на два роки до дня народження Бориса Григоровича Возницького.

На 18 квітня заплановане офіційне оголошення про заснування премії та про склад її експертної ради.

Призовий фонд премії становить 25 тисяч гривень.

Премія імені Бориса Возницького покликана підкреслити соціальну значущість музейної діяльності, сприяти консолідації професійної спільноти та надати підтримку активним й талановитим музейним працівникам.

Церемонія нагородження лауреата відбудеться у Мистецькому Арсеналі під час проведення Всеукраїнського міжмузейного проекту "Велике і Величне".

Порядок подання документів на здобуття премії – на сайті "Мистецького Арсеналу" з 15 квітня 2013 року.

Борис Возницький (1926-2012) - легендарний український музейник, Герой України, мистецтвознавець, багаторічний директор Львівської національної галереї мистецтв, академік Української академії мистецтв, лауреат Шевченківської премії, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ICOM), доктор honoris causa, голова музейної ради "Мистецького Арсеналу".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.