У Києві святкуватимуть білоруський День Волі

25 березня 2013 року (понеділок), о 12:00 біля пам'ятника Уладзіміру Караткєвічу (знаходиться поруч з Посольством Білорусі по вул. Михайла Коцюбинського, 3, метро "Університет") розпочнеться вшанування білоруського Дня Волі.

Про це повідомляє прес-група Білоруського Центру в Україні.

Цього дня відзначається 95-та річниця проголошення Білоруської Народної Республіки (БНР).

25 березня 1918 року в Мінську було проголошено Третю уставну грамоту, за якою Білоруська Народна Республіка проголошувалася вільною й незалежною державою, у якій вся влада належала білоруському народові. Єдність та соборність білорусів були основною метою проголошення БНР.

Учасники акції привітають білорусів всього світу зі святом та вимагатимуть від офіційного Мінську звільнення усіх політичних в'язнів, припинення репресій та проведення демократичних виборів.

Білоруський Центр запрошує представників українських політичних партій та громадських організацій, журналістів і небайдужих громадян на День Волі.

Дивіться також інші матеріали за темою "Білорусь"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.