Спецпроект

В Росії відкриють музей актора Андрія Паніна

Музей, присвячений Андрію Паніну, з'явиться в Кемерово. Його відкриють до травня в Кемеровському державному університеті культури і мистецтв.

Про це пише paparazzi.ru.

Місце для музею обрано не випадково - саме цей виш колись закінчив знаменитий актор, перш ніж переїхати до Москви і вступити до Школи-студії МХАТ. Експозиція складатиметься з фотографій, відео із зустрічей Паніна зі студентами університету, уривків з фільмів, а також листів, особистої справи, залікової книжки і студентського квитка артиста.

Також у виші збираються заснувати спеціальну премію імені Андрія Паніна - раніше він давав на це згоду.

Про смерть актора стало відомо 7 березня. Причина загибелі досі не встановлена​​, триває слідство у кримінальній справі.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.