АНОНС: російський історик розповість про Мазепу

Російський історик Татьяна Таїрова-Яковлєва розповість у Києві про свою книжку "Іван Мазепа і Російська імперія. Історія зради" (видавництво "Кліо").

Про це повідомляє книгарня "Є".

Дослідження відомого російського історика дає відповідь на найактуальніше питання, що стосується діяльності Івана Мазепи: був він зрадником чи ні.

Використовуючи матеріали російських та українських архівів, автор розглядає обставини приходу Мазепи до влади, його стосунки з Петром І, внутрішню політику, особисті та ділові взаємини зі старшиною й оточенням російського царя, а також аналізує причини переходу Мазепи до шведів (план "випаленої землі", адміністративна реформа тощо).

Татьяна Таірова-Яковлєва – російський історик, професор Санкт-Петербурзького державного університету. Спеціаліст з історії України нового часу, один із найавторитетніших дослідників Гетьманщини.

Захід відбудеться за участю професора Віталія Щербака. 

Час і місце: 21 березня, 17:00. Київ, книгарня "Є" на вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті ворота").

Вхід вільний.

Дивіться також:

"Иван Мазепа и Российская империя. История ‘'предательства''. РЕЦЕНЗІЯ

Ананфема Мазепі. Чи існують для неї канонічні підстави?

Татьяна Таірова-Яковлєва: "Розпад імперій завжди проходить непросто". ІНТЕРВ'Ю

Всі матеріали ІП за темою "Мазепа"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.