У Києві відбулася конференція архівістів

У Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва відбулася наукова конференція з міжнародною участю "Архівознавство та джерелознавчі галузі знань: проблеми взаємодії на сучасному етапі".

Про це повідомляє прес-служба УкрНДІ архівної справи й документознавства.

Організаторами заходу виступили Державна архівна служба України, Український НДІ архівної справи та документознавства, Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України, кафедра архівознавства та спеціальних галузей історичної науки історичного факультету КНУ ім. Шевченка.

У роботі конференції взяли участь близько 70 учасників, серед яких представники вищих навчальних закладів, наукових та науково-дослідних установ, державних архівів з різних регіонів України, Республіки Білорусь та гість із Польщі – радник керівника Генеральної дирекції державних архівів Польщі Ева Росовська.

Під час конференції відбулося пленарне засідання, організована робота двох секцій і документально-книжкової виставки з архівних фондів українських і російських архівних установ, присвяченої Олександру Довженку.

Головна мета заходу полягала в обговоренні найактуальніших питань в галузі архівознавства, джерелознавства, документознавства, та реалізації їх в практичній діяльності архівних установ, повідомили у прес-службі.

Дивіться також інші матеріали за темою "Архіви"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.