Спецпроект

Британський музей передав Таджикистану копії золотих артефактів

Копії шести предметів зі знаменитої колекції Британського музею "Амудар'їнський скарб, відомий у світі як "The Oxus Treasure" ("Скарби Окса", Окс - грецька назва Амудар'ї), передані Національному музею Таджикистану.

Про це повідомляє "Центральноазиатская новостная служба".

Керівництво Британського музею в якості подарунка передало Національному музею Таджикистану копії шести експонатів колекції "Амудар'їнського скарбу" - золота чотирикутна пластина (Rectangular Gold Plaque), різьблена срібна статуетка (Chased Silver Statuette), золотий диск для одягу (Gold Disc Clothing Appliqué), золотий округлий атрибут одягу (Circular Gold Costume-fitting), золота декоративна кругла пластина (Circular Gold Plaque Ornament).

Посольство Таджикистану у Великобританії з метою придбання копій експонатів колекції  протягом останніх років знаходилося в постійному контакті з керівництвом та співробітниками Британського музею.

Колекція складається з 180 предметів із золота і срібла Ахеменідського періоду і пізніших епох VI-II століть до нашої ери.

У 2007 році президент Таджикистану Емомалі Рахмон двічі наполягав на вжиття заходів щодо повернення в країну експонатів "Амудар'їнського скарбу", або, принаймні, організувати виставку цих скарбів в Душанбе. Британський музей відмовив у проведенні виставки, незважаючи на те, що протягом 2007-2008 років виставки експонатів "Скарбів Окса" були проведені в країнах Європи.

Скарб являє собою зібрання золотих монет, золотих і срібних речей, статуеток, медальйонів, знайдених у 1877 році на березі Амудар'ї.

Коли був знайдений храм Окса (Temple of Oxus), в храмі виявили багато золотих виробів, які являють собою зразки греко-Бактрійського і скіфського мистецтв - мистецтва епохи Ахеменідів. В кінці XIX століття скарб потрапив до Лондона.

Археологи Таджикистану впевнені, що "Скарби Окса" були знайдені на території Таджикистану.

Нещодавно таджицька сторона звернулася до Британському музею з проханням зробити кілька копій стародавніх артефактів, для виготовлення яких передала британцям золото.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.