Спецпроект

Британський музей передав Таджикистану копії золотих артефактів

Копії шести предметів зі знаменитої колекції Британського музею "Амудар'їнський скарб, відомий у світі як "The Oxus Treasure" ("Скарби Окса", Окс - грецька назва Амудар'ї), передані Національному музею Таджикистану.

Про це повідомляє "Центральноазиатская новостная служба".

Керівництво Британського музею в якості подарунка передало Національному музею Таджикистану копії шести експонатів колекції "Амудар'їнського скарбу" - золота чотирикутна пластина (Rectangular Gold Plaque), різьблена срібна статуетка (Chased Silver Statuette), золотий диск для одягу (Gold Disc Clothing Appliqué), золотий округлий атрибут одягу (Circular Gold Costume-fitting), золота декоративна кругла пластина (Circular Gold Plaque Ornament).

Посольство Таджикистану у Великобританії з метою придбання копій експонатів колекції  протягом останніх років знаходилося в постійному контакті з керівництвом та співробітниками Британського музею.

Колекція складається з 180 предметів із золота і срібла Ахеменідського періоду і пізніших епох VI-II століть до нашої ери.

У 2007 році президент Таджикистану Емомалі Рахмон двічі наполягав на вжиття заходів щодо повернення в країну експонатів "Амудар'їнського скарбу", або, принаймні, організувати виставку цих скарбів в Душанбе. Британський музей відмовив у проведенні виставки, незважаючи на те, що протягом 2007-2008 років виставки експонатів "Скарбів Окса" були проведені в країнах Європи.

Скарб являє собою зібрання золотих монет, золотих і срібних речей, статуеток, медальйонів, знайдених у 1877 році на березі Амудар'ї.

Коли був знайдений храм Окса (Temple of Oxus), в храмі виявили багато золотих виробів, які являють собою зразки греко-Бактрійського і скіфського мистецтв - мистецтва епохи Ахеменідів. В кінці XIX століття скарб потрапив до Лондона.

Археологи Таджикистану впевнені, що "Скарби Окса" були знайдені на території Таджикистану.

Нещодавно таджицька сторона звернулася до Британському музею з проханням зробити кілька копій стародавніх артефактів, для виготовлення яких передала британцям золото.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.