Спецпроект

У Москві відкриється музей прищів і шрамів. ФОТО

Ряди московських медичних музеїв незабаром поповняться. До двох існуючих в місті закладів незабаром додасться третій, де відвідувачі зможуть дізнатися про історію боротьби із шкірними хворобами в Москві і побачити лякаючі воскові моделі дивовижних "болячок".

Про це пише mk.ru.

Новий музей дерматології незабаром з'явиться за адресою: Москва, Ленінський проспект, будинок 17, в будівлі філіалу Московського науково-практичного центру дерматовенерології і косметології.

Один із залів цього двоповерхового особняка буде цілком відведено під постійну експозицію, яка розповість відвідувачам про історію розвитку дерматології в Москві. Лікарям і студентам-медикам буде цікаво побачити галерею портретів всіх головних борців із шкірними хворобами в Москві починаючи з середини XIX століття, погортати старовинні книги та журнали з дерматології, а також побачити виставку архівних фотографій і документів.

А звичайним відвідувачам буде цікаво поглянути на скляні стелажі з восковими моделями, що зображають прояви різних захворювань на шкірі людини. Моторошнуваті виразки, висипу і рубці на самих різних частинах людських тіл, зроблені з жовтуватого воску, нікого не залишать байдужими; багатьом з них більше ста років - саме за такими зліпками навчалися студенти-дерматологи на початку XX століття.

Експонати майбутнього музею

За словами Миколи Потекаєва, директора Московського науково-практичного центру дерматовенерології і косметології і ініціатора створення музею, як тільки ремонт в будівлі буде завершено, москвичі зможуть побачити унікальну експозицію своїми очима.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.