БРИТАНІЯ ВИВЕДЕ ВІЙСЬКА З НІМЕЧЧИНИ. Вони були там із 1945-го

Великобританія виведе свої війська з Німеччини до 2019 року. Про це заявив міністр оборони Великобританії Філіп Геммонд, виступаючи перед нижньою палатою парламенту.

Цей термін - на рік раніше, ніж планувалося спочатку, повідомляє Кореспондент із посиланням на The Guardian.

За словами Геммонда, наразі з Німеччини на батьківщину вже повернулися близько чотирьох тисяч військовослужбовців. До 2016 року планується виведення ще 11 тисяч військових, а 4,5 тисячі, що залишилися, повернуться до 2019 року.

Після повернення колишній британський контингент у Німеччині буде дислокуватися на військових базах на Солсберійській рівнині (південний захід Англії), в Единбурзі і Лухарсі (Шотландія), Кеттеріці (північ Англії) і Колчестері (південний схід Англії).

На розміщення солдатів і оновлення військових баз британська влада витратить близько 1,8 млрд фунтів стерлінгів. При цьому виведення військ з Німеччини дозволить Лондону економити, за попередніми оцінками, за 250 мільйонів фунтів щорічно.

Філіп Геммонд у своєму виступі подякував Німеччині за "матеріальну і моральну" підтримку британських солдатів, які перебували у ФРН майже 70 років - з кінця Другої світової війни. Більшість з них були розквартировані у федеральних землях Нижня Саксонія і Північний Рейн-Вестфалія.

Із закінченням Холодної війни і переорієнтацією британської армії на актуальні завдання необхідність у військовій присутності на території Німеччини відпала.

Як відомо, у жовтні 2010 року Німеччина завершила виплату репарацій, передбачених Версальським договором 1919 року після Першої світової війни.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.