Спецпроект

Роттердамський Музей світу розпродає частину своєї колекції

Роттердамський Музей світу хоче перетворити на гроші частину своєї колекції. Таке рішення ухвалене у зв'язку з наміром уряду Нідерландів скоротити бюджетні витрати на культуру з 2013 року.

Про це пише newsru.ua.

У вишукуванні коштів для подальшого існування роттердамського Музею світу, що славиться багатими етнографічними колекціями з екзотичних країн, його директор Стенлі Бремер має намір виставити на продаж близько десяти тисяч музейних експонатів, повідомляє прес-служба музею.

Мова йде про твори мистецтва з Африки, за які музей розраховує виручити, в сукупності, від 70 до 110 мільйонів євро. Ці гроші потрібні Музею світу для того, щоб компенсувати скорочення бюджетних дотацій з боку держави.

Початок формуванню колекції музею був покладений в 1885 році з предметів африканського мистецтва.

На думку німецького мистецтвознавця Андреаса Блюма, в недавньому минулому глави Музею Вальрафа-Ріхарца в Кельні, а нині директора музею Гронінгена в Нідерландах, на такий крок ні в якому разі не можна йти. Інакше музеї ризикують втратити довіру в очах благодійних фондів та платників податків, застерігає він в інтерв'ю радіостанції Deutschlandradio і висловлює надію на те, що державну політику скорочення бюджетних дотацій на культуру вдасться змінити завдяки протестам громадськості та критичним публікаціям в ЗМІ.

 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.