Спецпроект

Роттердамський Музей світу розпродає частину своєї колекції

Роттердамський Музей світу хоче перетворити на гроші частину своєї колекції. Таке рішення ухвалене у зв'язку з наміром уряду Нідерландів скоротити бюджетні витрати на культуру з 2013 року.

Про це пише newsru.ua.

У вишукуванні коштів для подальшого існування роттердамського Музею світу, що славиться багатими етнографічними колекціями з екзотичних країн, його директор Стенлі Бремер має намір виставити на продаж близько десяти тисяч музейних експонатів, повідомляє прес-служба музею.

Мова йде про твори мистецтва з Африки, за які музей розраховує виручити, в сукупності, від 70 до 110 мільйонів євро. Ці гроші потрібні Музею світу для того, щоб компенсувати скорочення бюджетних дотацій з боку держави.

Початок формуванню колекції музею був покладений в 1885 році з предметів африканського мистецтва.

На думку німецького мистецтвознавця Андреаса Блюма, в недавньому минулому глави Музею Вальрафа-Ріхарца в Кельні, а нині директора музею Гронінгена в Нідерландах, на такий крок ні в якому разі не можна йти. Інакше музеї ризикують втратити довіру в очах благодійних фондів та платників податків, застерігає він в інтерв'ю радіостанції Deutschlandradio і висловлює надію на те, що державну політику скорочення бюджетних дотацій на культуру вдасться змінити завдяки протестам громадськості та критичним публікаціям в ЗМІ.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.