Тернопільські чиновники - за пам'ятник євреям, які боролися за ЗУНР

Про це повідомляє прес-служба організації "Тризуб" ім.Бандери, яка є ініціатором нового монументу.

Голова оргкомітету з питань спорудження пам'ятника Іван Сута отримав висновок про можливість встановлення монументу в м. Тернопіль на розі бульвару Тараса Шевченка та вул. Князя Острозького (біля приміщення Тернопільської обласної філармонії), підписаний начальником управління культури Тернопільської ОДА Григорієм Шергеєм. 

"Враховуючи внесок Жидівського куреня в історію УГА, не заперечуємо можливості встановлення пам’ятника в м. Тернополі", - йдеться у висновку.

Надалі оргкомітет, до складу якого входять науковці та митці з різних регіонів України, подасть - відповідно до законодавства - клопотання про спорудження пам'ятника на ім’я міського голови Тернополя Сергія Надала.

Після остаточних розрахунків вартості спорудження пам’ятника, планується відкрити спеціальний фонд для пожертвувань від громадських організацій, підприємств, фондів, приватних осіб.

Наразі на адресу оргкомітету надійшли перші ескізні проекти пам’ятника - їх розробив київський скульптора Андрій Вілюра, разом із творчим колективом викладачів Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва та дизайну ім.Бойчука.

"Жидівський Пробойовий курінь" ("Єврейський Ударний батальйон") — самостійний оперативний військовий підрозділ 1-го корпусу Української Галицької Армії (УГА). Сформований у червні 1919 року з єврейської міліції Тернополя. Командир — поручник Соломон Ляйнберг.

Склад куреня:

- 4 стрілецьких (по 200–220 вояків) і скорострільна (8 кулеметів) сотні;

- 3 чоти — кінноти, саперна і зв'язку.

Місце дислокації та вишколу — село Остап'є (нині Підволочиського району Тернопільської області). Від 14 липня Жидівський Пробойовий Kурінь брав участь у бойових діях з польськими військами, прикривав відхід частин 1-го корпусу за Збруч у районі Скалата, Гримайлова та Гусятина.

На Наддніпрянщині відзначився в боях із московсько-більшовицькими військами під містами Проскурів (нині Хмельницький), Вінниця, Фастів, Бердичів.

Внаслідок бойових дій та епідемії тифу і дизентерії курінь втратив дві третини особового складу. Начальна команда УГА його розформувала, вцілілих вояків перевели в інші частини. Частина людей дісталася до Одеси, звідки разом з членами місцевої єврейської бойової дружини емігрували до Палестини.

Дехто залишився на території Радянської України, а деякі, серед яких був і Соломон Ляйнберг, повернулися в Галичину, яка на той час була вже під Польщею. У Тернополі він і був замучений у місцевій в'язниці (за іншими даними — в таборі для інтернованих військовополонених Української Галицької Армії) в 1920 році.

Дивіться також:

Єврей Мандик Хасман - боєць УПА. ФОТО, ВІДЕО

Реконструкція боїв між українцями і поляками 1918 року. ФОТО

31 серпня 1919-го. Як галичани з денікінцями Київ звільняли

"Жиди чи євреї". Текст львівського мовознавця й історика (1996 рік)

Звернення Петлюри до українців: "Антисеміт - паршива вівця. Женіть його!"