З'явився сайт про міжвоєнну жіночу прозу

У січні 2013 року відкрито сайт "Дівчата райського яблука", присвячений жіночій прозі міжвоєнного двадцятиліття (1920-40 рр.).

Мета проекту – дослідити феномен цієї прози, а також поширити маловідомі твори українських та польських письменниць та простежити паралелі між літературами сусідніх народів (українського та польського).

Адреса сайту "Дівчата райського яблука" - divczata.org.

"Справа в тому, що я з підліткових років дуже любила дилогію польської письменниці Гоявичевської "Дівчата з Новолипок" і "Райська яблуня", - пояснює одна з засновниць сайту, яка водночас є автором ІП, котрий пише під псевдонімом Антоніна Гординська. - Схоже, що це поєднання було якоюсь мірою культовим у 20-30 роки, в дуже різних творах дуже різних письменниць раз за разом повторювалися мотиви чи то духовного формування тодішніх "дівчат", чи то пошуки ними таємничого райського саду. От і вийшли в нас "Дівчата райського яблука"."

Робота над створенням сайту тривала від липня 2012 року.

Проект реалізують особи, що в рамках своїх літературних та наукових інтересів прагнуть поширити цікаві, незнані сторінки української літератури в європейському контексті. 

Для тих читачів, яких цікавить передусім історична проза, вже можна запропонувати підбірку творів Наталени Королевої - "Сон тіні", "1313", "Без коріння", а також "Марусю" Марко Вовчок. В найближчих планах дилогія Катрі Гриневичевої "Шестикрилець" і "Шоломи в сонці".

Зв'язатися з сайтом можна за адресою divczata@gmail.cоm.

Як відомо, у березні 2012 року відкрився український сайт, присвячений жіночій/ґендерній історії.

Дивіться також інші матеріали ІП за темами "Література" і "Ґендер"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.