РОСІЯ ВІДЗНАЧАТИМЕ 100-РІЧЧЯ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ

Відзначення найбільш значущих ювілейних дат в історії Росії буде одним із пріоритетів діяльності Російського історичного товариства і першим із відзначень буде 100-річчя від початку Першої світової війни.

Про це заявив керівник нещодавно створеного Історичного товариства, голова Державної Думи РФ Сергій Наришкін, повідомляє РІА "Новості".

За його словами, товариство відзначатиме віковий ювілей початку Першої Світової війни.

"Вчора підписано розпорядження уряду про створення російського національного оргкомітету з підготовки до ювілею", - сказав він.

Наришкін додав, що інший ювілей, який стане темою загальних зборів, це 20-річчя прийняття нової Конституції РФ в 1993 році. Ще одним пріоритетом в роботі товариства стане участь у підготовці нового підручника історії.

Тим часом провладна партія "Єдина Росія" підготувала для уряду і Кремля кілька заходів до 100-річного ювілею початку Першої світової війни. Список пропозицій є у розпорядженні "Известий".

До річниці планується привести в порядок поховання солдатів російської армії на території Росії, України, Білорусії, Молдавії, Вірменії, Сербії, Латвії, Литви, Естонії, Греції та Німеччини.

В інтернеті створять онлайн-архів фотодокументів, листів та спогадів солдатів про бойові дії. У Москві можуть побудувати "пам'ятник Світовій скорботі" в пам'ять загиблих на госпітальному судні "Портюгаль", підбитому торпедами з німецької підводного човна в 1916 році.

Російський уряд разом з громадськими організаціями розробить план заходів, які потрібно підготувати до 100-річчя. Частину роботи виконає "Єдина Росія". "У нас є ідея створити окремий партійний проект в пам'ять героїв Першої світової війни", - заявив керівник партійного проекту "Історична пам'ять" Сергій Попов.

Попов повідомив, що в партії, зокрема, обговорюється можливість створення єдиного музею та архіву Першої світової.

Як відомо, у грудні 2010 року Сергій Наришкін (тоді голова адміністрації президента Росії) заявив, що "уявлення про роль Росії у Першій світовій війні були довгий час спотворені, і її 100-річчя є гарним приводом для публікації нових досліджень".

Дивіться також:

Російський антиквар розкопував могили Першої світової на Закарпатті?

Британія хоче нагадати своїй молоді про 100-річчя Великої війни

На Львівщині відкрили обеліск солдатам Першої світової. ФОТО

Помер останній ветеран Першої світової війни. ФОТО

Всі матеріали ІП за темою "Перша світова війна"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.