Покажуть неопубліковані фото літописця Холодного Яру

 

Донька Юрія Городянина-Лісовського (Горліс-Горського), автора книжки "Холодний Яр", Лариса (Леся) Янг візьме участь у перегляді та обговоренні документального фільму "Холодний Яр" у "Тюрмі на Лонцького".

Про це повідомляє прес-служба ЦДВР.

Під час зустрічі з молодіжною аудиторією Янг презентує досі не публіковані світлини із родинного архіву та поділиться з присутніми планами щодо нового перевидання творів Юрія Горліс-Горського, а також увічнення пам’яті про батька у Львові, де зійшла його літературна зоря.

Час і місце: 3 березня, неділя, 13:00. Львів, Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" (вул. С. Бандери, 1).

Лариса Янг народилася 25 вересня 1946 року, коли її батьки Галина Талащук та Юрій Городянин-Лісовський перебували у таборі для переміщених осіб у Новому Ульмі (Німеччина). За кілька днів після народження Лариси батько зник за нез’ясованих обставин.

Чимало років поклала Галина Талащук на те, щоб довідатися правду про смерть Горліс-Горського, у загибель котрого вона не хотіла вірити, як і в наклепи про його зраду ідеалам визволення України та співпрацю з радянською владою.

Інформацію про зумисне вбивство українського патріота і літератора вже аж на початку 1990-х років у листі до Галини Талащук (Гришко) підтвердив тодішній співробітник англійської спецслужби CIC Микола Мамонтов, котрому було про це відомо одразу після спільної операції, в якій були замішані англійські та радянські спецслужби.

Однак копії документів, зібрані напередодні викрадення Горліс-Горським, його друзям вдалося-таки передати американській стороні, і за ними після розслідування було викрито злочинців, які, перебуваючи на службі в урядових еміграційних установах, засилали в Америку та Канаду комуністичних агентів замість осіб, папери яких нібито зникали, повідомляє ЦДВР.

Нагадаємо, книга "Холодний Яр: спогади осавула 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру" була уперше видана у Львові 1934 року за сприяння митрополита Андрея Шептицького та перевидана 1935 року коштом сотника Армії УНР Івана Зуба; третє видання роману здійснило видавництво "Рекорд" у 1937-1938 роках.

У Нью-Йорку спогади Горліс-Горського видав його приятель Микола Сидор-Чарторийський 1961 року, у Лондоні вони побачили світ 1967 року. А в незалежній Україні їх двічі публікував письменник Роман Федорів у 1992 та 1994 роках.

Наступні чотири перевидання здійснив засновник історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль, який проілюстрував книжки особистими фотографіями автора.

Читайте також: "Чорний Ворон" Василя Шкляра. Уривки з роману"

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.