Сумські депутати не голосували за знесення Ленінів - КПУ

Депутати міської ради Сум не голосували за питання про пам'ятники Леніна, заявила прес-служба Компартії України.

Про це повідомляє УП.

"В електронних засобах масової інформації з'явилися відомості про те, що на сесії міської ради 27 лютого по пропозицією мера Сум Геннадія Мінаєва 43 депутати міськради вирішили переплавити пам'ятник Леніну, який зараз стоїть у парку Комсомольський в Сумах, на пам'ятник засновнику Сум Герасима Кондратьєва", - йдеться в заяві.

"А замість бюста біля ДК "Хімік" встановити бюст Почесному громадянину міста, багаторічному керівникові "Сумихімпром" Олександру Кравченко", - додали в КПУ.

"Ми попросили прокоментувати дане рішення міськради першого секретаря міськкому КПУ, депутата міської ради Володимира Солобаева", - заявили в прес-службі Компартії.

Згідно з повідомленням, Солобаєв зазначив: "По-перше, такого питання в порядку денному, як повідомляють деякі ЗМІ, не було і відповідно, ніякого голосування не проводилося".

"По-друге, наміри Сумського міського голови Мінаєва щодо переплавки пам'ятника Леніну на пам'ятник Григорію Кондратьєву, а також заміни бюста Леніна на бюст Кравченко було запропоновано депутатам міської ради в розділі "різне" після закінчення розгляду всіх питань, які виносилися на сесію міськради", - додав Солобаєв.

"Міський голова провів, таким чином, опитування думки депутатів міськради з приводу схвалення чи несхвалення його планів щодо пам'ятників Леніну в Сумах. На жаль, ЗМІ розповіли про всього лише наміри Мінаєва щодо пам'ятників Леніну як рішення сесії міської ради, спотворивши істину", - додав він.

Як відомо, у ЗМІ з'явилася інформація про те, що Сумська міськрада на сесії у середу більшістю голосів підтримала пропозицію мера про знесення в місті всіх пам'ятників Леніну.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.