Спецпроект

Збираються знести найдовшу ділянку Берлінського муру

Планують знести найдовшу зі збережених ділянок Берлінського муру, який розмежовував Західний і Східний Берлін.

Про це повідомляє День.

Про рішення ліквідувати окремі блоки заявив глава регіону Франц Шульц. Їх встановлять поблизу: на березі річки Шпрее - паралельно тій частині стіни, звідки їх приберуть.

Влада переконує, що дані заходи необхідні для того, щоб забезпечити вільний прохід городян з вулиці Мюленштрассе, вздовж якої йде Берлінський мур, до парку на Шпрее.

Також навесні 2013 року в цьому районі компанія Living Bauhaus збирається побудувати між Берлінським муром і берегом Шпрее житловий будинок висотою 63 метри.

Берлінці виступили проти рішення влади, звинувативши у всьому проект Living Bauhaus. Вони вважають, що не можна допустити руйнування найдовшого ділянки стіни і забудови парку на Шпрее.

Крім того, вони вважають неприпустимим будівництво житлової висотки на колишній "смузі смерті": за часів Холодної війни прикордонникам НДР дозволялося відкривати вогонь по тих, хто намагався нелегально перетнути кордон. У даному випадку такою "смугою смерті" була якраз територія між берегом Шпрее і муром.

В інтернеті активісти розмістили петицію проти будівництва житлового будинку та знесення блоків Берлінського муру.

Дивіться також: "1989: ось як почалося падіння Берлінського муру. ВІДЕО"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.