Спецпроект

Створено консорціум із вивчення Голодомору

При Канадському інституті українських студій (КІУС) Університету Альберти створено дослідно-освітній консорціум із вивчення Голодомору.

Про це повідомляє "Главное" з посиланням на КІУС.

Створення структури стало можливим завдяки щедрому дару на суму 1,062,000 доларів від Фонду ім. родини Темертей із Торонто.
 
Головним завданням консорціуму є дослідження, вивчення, опублікування та поширення правдивої інформації про Голодомор в Україні 1932-33 рр., з тим щоб українська трагедія була ширше визнана в канадському суспільстві і була представлена ​​в шкільних програмах з історії та геноциду.

В реалізації цього завдання будуть задіяні Центр досліджень історії України ім. Петра Яцика та Методичний центр української мови при КІУСі, а також педагоги, науковці та інституції на Заході і в Україні.
 
Як пояснили у Канадському інституті українських студій, консорціум має два головних напрямки: дослідницький та освітній.

Дослідницький компонент буде займатися дослідженням Голодомору в співпраці з ученими, університетами, робочими групами, організаціями та бібліотеками на Заході і в Україні.

Планується опублікувати ряд наукових статей, переклади документів англійською мовою, довідник джерел щодо Голодомору і серію "питання-відповідь" для вчителів, учнів та широкої громадськості.

Дотаційна програма буде стимулювати дослідження маловідомих аспектів Голодомору та його порівняння з іншими геноцидами.

Наукова конференція з нагоди 80-річчя великої трагедії українського народу запланована на 27-28 листопада 2013 р. в Торонто.

Освітній компонент буде акцентуватися на підготовці та розповсюдженні авторитетних і доступних ресурсів про Голодомор для учнів, педагогів, шкіл, міністерств та інших установ, а також лобіюванням питання включення тем, пов'язаних з Голодомором, в навчальні програми.
 
У КІУСі відзначають, що посібник з Голодомору в Україні для вчителів канадських шкіл з'явиться вже цієї весни. Його матеріали будуть розроблені англійською, українською та французькою мовами у відповідності з віковими особливостями учнів і предметом шкільної програми. Освітня конференція для педагогів запланована в Торонто на 10-12 травня 2013 року.
 
Варто особливо відзначити, що в консорціум увійшли відомі на Заході і в Україні вчені з університету Торонто, Ратгерського, Стендфорского, Гарвардського університетів та Інституту історії України (Київ).

Джеймс Темертей, завдяки щедрому фінансовому внеску якого і стала можливою реалізація проекту, народився в Донецькій області, у родині, яка пережила Голодомор. Він знаний своєю філантропічною діяльністю.

Нагадаємо, Джеймс Костянтин Темертей був також спонсором міжнародної конференції з питань українсько-єврейських історичних стосунків.

На "Історичній Правді" існує спецпроект "Голодомор", створений на пожертви читачів ІП.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.