Спецпроект

Створено консорціум із вивчення Голодомору

При Канадському інституті українських студій (КІУС) Університету Альберти створено дослідно-освітній консорціум із вивчення Голодомору.

Про це повідомляє "Главное" з посиланням на КІУС.

Створення структури стало можливим завдяки щедрому дару на суму 1,062,000 доларів від Фонду ім. родини Темертей із Торонто.
 
Головним завданням консорціуму є дослідження, вивчення, опублікування та поширення правдивої інформації про Голодомор в Україні 1932-33 рр., з тим щоб українська трагедія була ширше визнана в канадському суспільстві і була представлена ​​в шкільних програмах з історії та геноциду.

В реалізації цього завдання будуть задіяні Центр досліджень історії України ім. Петра Яцика та Методичний центр української мови при КІУСі, а також педагоги, науковці та інституції на Заході і в Україні.
 
Як пояснили у Канадському інституті українських студій, консорціум має два головних напрямки: дослідницький та освітній.

Дослідницький компонент буде займатися дослідженням Голодомору в співпраці з ученими, університетами, робочими групами, організаціями та бібліотеками на Заході і в Україні.

Планується опублікувати ряд наукових статей, переклади документів англійською мовою, довідник джерел щодо Голодомору і серію "питання-відповідь" для вчителів, учнів та широкої громадськості.

Дотаційна програма буде стимулювати дослідження маловідомих аспектів Голодомору та його порівняння з іншими геноцидами.

Наукова конференція з нагоди 80-річчя великої трагедії українського народу запланована на 27-28 листопада 2013 р. в Торонто.

Освітній компонент буде акцентуватися на підготовці та розповсюдженні авторитетних і доступних ресурсів про Голодомор для учнів, педагогів, шкіл, міністерств та інших установ, а також лобіюванням питання включення тем, пов'язаних з Голодомором, в навчальні програми.
 
У КІУСі відзначають, що посібник з Голодомору в Україні для вчителів канадських шкіл з'явиться вже цієї весни. Його матеріали будуть розроблені англійською, українською та французькою мовами у відповідності з віковими особливостями учнів і предметом шкільної програми. Освітня конференція для педагогів запланована в Торонто на 10-12 травня 2013 року.
 
Варто особливо відзначити, що в консорціум увійшли відомі на Заході і в Україні вчені з університету Торонто, Ратгерського, Стендфорского, Гарвардського університетів та Інституту історії України (Київ).

Джеймс Темертей, завдяки щедрому фінансовому внеску якого і стала можливою реалізація проекту, народився в Донецькій області, у родині, яка пережила Голодомор. Він знаний своєю філантропічною діяльністю.

Нагадаємо, Джеймс Костянтин Темертей був також спонсором міжнародної конференції з питань українсько-єврейських історичних стосунків.

На "Історичній Правді" існує спецпроект "Голодомор", створений на пожертви читачів ІП.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.