Спецпроект

В Росії з'явиться музей паперу

Перший в Росії музей паперу незабаром відкриється в місті Комунар Ленінградської області. Проект був представлений в Президентській бібліотеці імені Єльцина на закритті Балтійської медіашколи.

Про це повідомляє mir24.tv.

Як розповіли журналістам в прес-службі бібліотеки, над створенням проекту працювали студенти відділень зв'язків із громадськістю, факультетів журналістики різних вишів Росії з Ухти, Пскова, Ярославля, Владивостока та інших міст. Спільна діяльність студентів була присвячена створенню нового привабливого іміджу Гатчинського району.

Проект було вирішено реалізовувати в місті Комунар, який є лідером з виробництва паперу різного призначення не тільки в Ленобласті, але і на всьому північному заході країни.

У місті працюють найстаріші в Росії фабрики: "Комунар", заснована в 1845 році для потреби Санкт-Петербурга в писальному папері, і "Комсомолець", історія якої бере початок з 1869 року. Крім того, в місті розвивається потужний Петербурзький картонно-поліграфічний комбінат.

Наразі Музеїв паперу у всьому світі не так багато. В Європі подібні об'єкти існують лише в Італії та Естонії. В Росії є Міжнародний музей орігамі і Музей державних паперів, обидва знаходяться в Москві.

 

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.