Спецпроект

В Росії з'явиться музей паперу

Перший в Росії музей паперу незабаром відкриється в місті Комунар Ленінградської області. Проект був представлений в Президентській бібліотеці імені Єльцина на закритті Балтійської медіашколи.

Про це повідомляє mir24.tv.

Як розповіли журналістам в прес-службі бібліотеки, над створенням проекту працювали студенти відділень зв'язків із громадськістю, факультетів журналістики різних вишів Росії з Ухти, Пскова, Ярославля, Владивостока та інших міст. Спільна діяльність студентів була присвячена створенню нового привабливого іміджу Гатчинського району.

Проект було вирішено реалізовувати в місті Комунар, який є лідером з виробництва паперу різного призначення не тільки в Ленобласті, але і на всьому північному заході країни.

У місті працюють найстаріші в Росії фабрики: "Комунар", заснована в 1845 році для потреби Санкт-Петербурга в писальному папері, і "Комсомолець", історія якої бере початок з 1869 року. Крім того, в місті розвивається потужний Петербурзький картонно-поліграфічний комбінат.

Наразі Музеїв паперу у всьому світі не так багато. В Європі подібні об'єкти існують лише в Італії та Естонії. В Росії є Міжнародний музей орігамі і Музей державних паперів, обидва знаходяться в Москві.

 

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.