У Києві розкажуть, як зберігати минуле у місті і чи треба це робити

Книгарня "Є" запрошує на зустріч зі Світланою Шліпченко "Минуле і місто: між просторизацією пам'яті та візуалізацією історії".

Як зберігати "минуле" у місті і чи потрібно це робити взагалі? Чи не стає воно на заваді оновлення? Як виробляти "концепцію збереження" і як ставитись до практик "застосування історії як дискурсу для віднайдення ідентичності"?

На ці та інші запитання відповість Світлана Шліпченко – теоретик урбанізму та культуролог, кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології НаУКМА, викладач історії та теорії архітектури.

Шліпченко - куратор проекту "Метрополіс-Київ" Українського відділення фонду імені Гайнріха Бьоля. Автор праць "Архітектурні принципи постмодернізму", "Записано в камені".

Час і місце заходу: 28 лютого, 18:00, Київ, вул. Лисенка, 3, книгарня "Є".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.