Спецпроект

Дарвінівський музей познайомить з талісманами Олімпійських ігор

Виставка "Талісмани Олімпійських ігор" відкривається в російському Державному Дарвінівському музеї. Огляд проходить в рамках Року Музеїв Культурної Олімпіади "Сочі 2014".

Про це повідомляють "Вести".

"Культурна Олімпіада в Росії триває четвертий рік, - нагадала журналістам директор музею Анна Клюкіна. - Ми представляємо проект, який розповість публіці про тварин, що послужили прообразами талісманів зимових і літніх Олімпійських і Паралімпійських Ігор".

Проект, що складається з 11 виставок, готувався два роки. Відвідувачі дізнаються, яка тварина стала першим офіційним талісманом ігор, за які "заслуги" вони вибиралися.

За словами Клюкіної, кожна виставка буде експонуватися протягом місяця. Перший огляд проекту розповідає про таксу Вальді - символ літніх ігор XX Олімпіади в Мюнхені 1972 року. Серед експонатів - опудала тварин, твори образотворчого мистецтва, символіка ігор. Так, представлений комплект медалей та пам'ятних сувенірів Олімпіади 1972 року.

Заключною частиною проекту стане повномасштабний 12-й огляд, який відкриється разом з XXII Олімпійських зимових іграми в Сочі в 2014 році. Виставка розповість про талісмани Сочинської Олімпіади - Білого Ведмедика, Леопарда і Зайчика.

В цілому проект знайомить гостей музею і з ключовими подіями, пов'язаними з Іграми, яскравими спортивними досягненнями, а також розповідає про олімпійський та паралімпійський рухи. За словами організаторів, його мета - знайомство відвідувачів з Олімпійським рухом, талісманами Олімпійських і Паралімпійських ігор, а також популяризація здорового способу життя, в тому числі серед підлітків і молоді.

Експозиція представлена ​​Оргкомітетом "Сочі 2014" спільно з Державним дарвінівського музею і Центральним музеєм фізичної культури і спорту

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.