Спецпроект

В міліції Херсона відкрили музей. ФОТО

У Херсоні при обласному управлінні МВС України відкрили музей міліції. Експозиції музею охоплюють майже 100-річну історію херсонської міліції, її розвиток та діяльність на різних етапах.

Про це пишуть "Коментарі". 

 

Перший зал розповідає про історію радянської міліції. Основну увагу приділено рідкісним архівним та історичним знімкам, документам, особистим речам та нагородам працівників міліції. Тут представлені зразки міліцейської форми різних років, розміщена фотогалерея керівників, які очолювали Управління у різні періоди.

Експонати відкритого в Херсоні музею міліції

Окремо є посвята меморіального комплексу на честь працівників, які загинули при виконанні службових обов'язків, зображення храму ім.Святого Феодора Ушакова, монументальної скульптури "Калина долі".

У другому залі представлена ​​повсякденна робота різних міліцейських служб на сучасному етапі. Експозиції доповнюють зразки холодної та вогнепальної зброї, спецзасоби різних підрозділів міліції, документи і фотографії.

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.