Спецпроект

В Москві відкрився музей декабристів. ФОТО

Свідоцтво про довгострокову оренду пам'ятника культури - будинку декабриста Сергія Муравйова-Апостола отримав його нащадок - фінансист і меценат, який живе в Швейцарії, Крістофер Муравйов-Апостол. Нащадок реставрував пам'ятку культури 12 років. Тепер в будівлі відкрилась виставка "Московська садиба: фантазії та набуття".

Про це пишуть "Ведомости".

Для першої виставки в Музеї декабристів, розташованому в садибі Муравйових-Апостолів на Старій Басманній, театральний художник Олександр Боровський вигадав витончене рішення: по анфіладі залів розставлені картонні фігури в костюмах XIX століття. Вони танцюють менует, грають в карти, обідають і фліртують один з одним. Нащадок декабриста Крістофер Муравйов-Апостол, який живе в Швейцарії, 12 років на власні гроші відновлював садибу, і ось тепер вона відкрита для публіки. Центр експозиції - зал з єдиним експонатом: листом арештованого декабриста Сергія Муравйова-Апостола, написаним в січні 1826 року.

Двоповерхова будівля особняка з антресоллю загальною площею 1,1 тисяч кв. метрів на Старій Басманний вулиці - пам'ятник архітектури XIX століття, вцілілий під час пожежі 1812 року. У цьому будинку проживав один з ватажків декабристського руху - Сергій Муравйов-Апостол. У радянський час будівля знаходилась в аварійному стані.

Будинок Сергія Муравйова-Апостола

Під час відновлювальних робіт застосовувалися тільки автентичні матеріали, антикварна російська меблі купувалася на аукціонах.

"У ході реставрації вдалося зберегти справжні елементи пам'ятника в максимальному обсязі. У випадках, коли збереження було неможливо, елементи замінялися аналогічними, виконаними за старовинними технологіями. При цьому будівля оснащена сучасними інженерними комунікаціями", - додав Муравйов-Апостол.

 

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.