Спецпроект

У Гатчинському палаці почали проводити екскурсії для сліпих дітей

У російському державному музеї-заповіднику "Гатчина" почали проводити спеціальні екскурсії для сліпих та слабозорих дітей старше семи років. Програма "Відчуття палацу" являє собою музейне заняття-екскурсію парадними залами Гатчинського палацу.

Про це пише "Российская газета".

"Для незрячої людини "дивитися" - це значить "бачити руками", відчувати. Тому інформація про імператорську резиденцію дається через слух і дотик, - кажуть в міському комітеті з культури. - Дітям запропонують відчути і оцінити масштаби і архітектуру палацу, його внутрішнє оздоблення через тактильні відчуття: можна буде помацати макет палацу, щоб уявити, як він виглядає зовні, а також справжню мортиру при вході, колони і камін в Мармуровому залі".

Оскільки майже вся екскурсія тримається на тактильних відчуттях, співробітники музею спеціально для неї підготували зразки тканин, які використовувалися в інтер'єрах (гобелени, оксамит) і для пошиття одягу (шерсть, сукно, кашемір, атлас), а також виготовили копії справжніх предметів з колекції музею (наприклад, бюстів з Білого залу, трону Павла I) - до всього цього екскурсанти зможуть доторкнутися.

В інтерактивній частині екскурсії діти спробують на дотик визначити пудостський камінь, мармур і граніт, приміряти імператорську корону. У музеї також розроблений спеціальний путівник з рельєфними зображеннями палацу і експонатів та коментарями, набраними шрифтом Брайля. При розробці плану екскурсії відділу музейних програм "Гатчина" консультувалися з фахівцями з Санкт-Петербурзької бібліотеки для сліпих та слабозорих.

Відвідати екскурсію діти зможуть як у складі групи, так і індивідуально, з батьками або супроводжуючими. Можливо, будуть і змішані групи, що складаються з сліпих і зрячих екскурсантів.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.