Спецпроект

Музей історії Києва робить виставку картин про столицю

Музей історії міста Києва розпочав реалізацію "нового проекту розвитку муніципальної колекції творів про місто". Назва проекту: "Київ назавжди. Kyiv forever".

Про це пише architector.ua.

Основна мета виставкової частини проекту - представити твори класиків українського живопису, сучасних майстрів і молодих художників, присвячені Києву.

Обіцяють, що виставковий проект буде складатися з трьох окремих частин: перша представить роботи з фондів Музею історії міста Києва, друга - твори сучасних майстрів, а третя - роботи молодих художників.

Експозиції розмістяться на двох платформах: з 5 квітня в музейно-виставковому центрі Музею історії міста Києва (за адресою: вул. Б.Хмельницького, 7), де будуть представлені роботи "класиків та визнаних майстрів сучасності", і з 9 квітня в Київській міській галереї мистецтв "Лавра" на вул. І. Мазепи, 17 представлять роботи молодих художників.

Так, перша частина проекту, яка буде складатися з фондів Музею історії міста Києва - творів С.Шишко, В.Орловського, С.Світославського, Г.Світлицького, Ф.Коновалюка, О.Хвостенко-Хвостова, та інших майстрів, які довго залишалися недоступними для широкого загалу.

Друга частина спрямована на створення живописного новітнього літопису Києва за участю сучасних майстрів і молодих художників. Куратори виставки разом з визнаними художниками вже почали роботу над експозицією, але проект "залишається відкритим для участі всіх художників, чиї роботи відповідають певним критеріям".

До участі в проекті запрошуються художники, що працюють у різних техніках (живопис, графіка, інсталяції тощо) і мають роботи, присвячені українській столиці, тематика яких пов'язана з життям Києва, зазначають організатори.

До відкриття виставки обіцяють видати ще й каталог, до якого увійдуть усі художні твори, представлені у виставковому проекті.

Читайте також: "Екс-директори Музею історії Києва: "Музей хочуть розформувати"

Теми

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.