Спецпроект

Лисичанський музей отримав картину із зображенням содового заводу. ФОТО

До краєзнавчого музею Лисичанська було передано картину, на якій зображений ще "живий" "Лисичанський содовий завод". В передачі брали участь вищі чини місцевої влади.

Про це повідомляє svodka.net.

Автор картини не відомий, але приблизно вона датується початком XX століття. До теперішнього моменту предмет мистецтва знаходився в міському відділі міліції.

Як повідомив заступник міського голови: "Картина являє собою культурну та історичну цінність, у зв'язку з цим було вирішено передати її музею і зробити надбанням громадськості".

Урочистості в Лисичанському краєзнавчому музеї

25 жовтня 2011 року, господарський суд Луганської області припинив достроково процедуру санації і визнав банкрутом компанію "Лисичанська сода" (Луганська область). "Лисичанська сода" була другим за обсягами виробником кальцинованої соди в Україні після Кримського содового заводу.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.