Спецпроект

У Запоріжжі створюється музей пошти

У Запоріжжі триває кропітка робота по створенню музею пошти, аналогів якого в нашій країні ще немає.

Про це пишуть "Местные вести".

За ініціативою одного з ентузіастів, колишнього випускника історичного факультету Запорізького державного університету Олександра Тараненка, робоча група на чолі з керівником ЗД УППС "Укрпошта" Станіславом Лимарчук почала активну роботу, запросивши до співпраці автора кількох наукових праць про історію запорізького краю, декана історичного факультету ЗДУ, доцента Віктора Ткаченка, фахівців обласного краєзнавчого музею, колекціонерів та всіх городян.

Поштові установи Запорізького краю в різні роки XIX століття входили до складу Харківського, Одеського, Ростовського округів. З 1798 року в Олександрівській фортеці існувала поштова дистанція, яка іменувалася "військовою поштою".

Ці та інші факти планується об'єднати, доповнити цікавими експонатами і на базі існуючого поштового відділення в самому серці старого Олександрівська, як колись називалося Запоріжжя, відкрити постійно діючу експозицію. Перші експонати майбутнього музею вже надав відомий запорізький колекціонер, директор антикварного салону, Валерій Гуща.

Робота над створенням музею триває.

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.