Спецпроект

Маріупольський музей готується прийняти полотна Куїнджі

Маріупольський музей готується до зустрічі полотен земляка - художника ХІХ століття, Архипа Куїнджі. Як розповіла завідувачка маріупольського Художнього музею Тетяна Булі, полотна пейзажиста везуть в Маріуполь з Бердянського музею.

Про це пише donbass.ua.

"5 березня з Бердянського художнього музею ми збираємося привезти в наш художній музей дві роботи Архипа Івановича Куїнджі - ескізи" Веселка" та" Роща ", - розповіла Тетяна Булі. - Вони відносяться до періоду "мовчання" художника (з 1882 року до самої смерті в 1910 році Куїнджі не виставляє жодної своєї картини), який у нас уже представлений трьома роботами. Це пов'язано з тим, що ми продовжуємо розпочату в минулому році культурну програму по ознайомленню городян зі спадщиною нашого великого земляка. Минулого року ми виставляли його знамениту "Місячну ніч на Дніпрі".

Полотна художника жителі Маріуполя і гості міста зможуть споглядати всю весну, а потім роботи живописця знову повернуть в Бердянський художній музей.

"До речі, спадщина Куїнджі періоду "мовчання" досить велика - близько 500 живописних робіт і понад 500 графічних робіт. Незважаючи на те, що він не показував публіці в той період своїх творів, Куїнджі постійно експериментував в майстерні. Художник не датував своїх робіт, бо часто дуже важко встановити хронологічні рамки того чи іншого твору, адже навіть його друзі не могли вказати точні дати створення цих робіт", - розповіла Тетяна Булі.

Маріупольський художній музей - третя філія Краєзнавчого музею. Він був відкритий в 2010 році - в рік 100-річчя з дня смерті Архипа Куїнджі, ім'ям якого художній музей і назвали. Всього у фондах музею зберігається близько двох тисяч творів живопису та графіки, виробів з дерева та кераміки, у ньому дев'ять виставкових залів, а три з них присвячені життю і творчості Куїнджі.

Художник народився в селищі Карасівка (нині - в межі Маріуполя) в сім'ї бідного швеця в 1841 році. Будучи одним із найбільш знаменитих художників Російської імперії, він жертвував колосальні кошти на премії з пейзажного живопису. "Ілюзія світла була його Богом", - говорив про Куїнджі Ілля Рєпін.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.