Спецпроект

Маріупольський музей готується прийняти полотна Куїнджі

Маріупольський музей готується до зустрічі полотен земляка - художника ХІХ століття, Архипа Куїнджі. Як розповіла завідувачка маріупольського Художнього музею Тетяна Булі, полотна пейзажиста везуть в Маріуполь з Бердянського музею.

Про це пише donbass.ua.

"5 березня з Бердянського художнього музею ми збираємося привезти в наш художній музей дві роботи Архипа Івановича Куїнджі - ескізи" Веселка" та" Роща ", - розповіла Тетяна Булі. - Вони відносяться до періоду "мовчання" художника (з 1882 року до самої смерті в 1910 році Куїнджі не виставляє жодної своєї картини), який у нас уже представлений трьома роботами. Це пов'язано з тим, що ми продовжуємо розпочату в минулому році культурну програму по ознайомленню городян зі спадщиною нашого великого земляка. Минулого року ми виставляли його знамениту "Місячну ніч на Дніпрі".

Полотна художника жителі Маріуполя і гості міста зможуть споглядати всю весну, а потім роботи живописця знову повернуть в Бердянський художній музей.

"До речі, спадщина Куїнджі періоду "мовчання" досить велика - близько 500 живописних робіт і понад 500 графічних робіт. Незважаючи на те, що він не показував публіці в той період своїх творів, Куїнджі постійно експериментував в майстерні. Художник не датував своїх робіт, бо часто дуже важко встановити хронологічні рамки того чи іншого твору, адже навіть його друзі не могли вказати точні дати створення цих робіт", - розповіла Тетяна Булі.

Маріупольський художній музей - третя філія Краєзнавчого музею. Він був відкритий в 2010 році - в рік 100-річчя з дня смерті Архипа Куїнджі, ім'ям якого художній музей і назвали. Всього у фондах музею зберігається близько двох тисяч творів живопису та графіки, виробів з дерева та кераміки, у ньому дев'ять виставкових залів, а три з них присвячені життю і творчості Куїнджі.

Художник народився в селищі Карасівка (нині - в межі Маріуполя) в сім'ї бідного швеця в 1841 році. Будучи одним із найбільш знаменитих художників Російської імперії, він жертвував колосальні кошти на премії з пейзажного живопису. "Ілюзія світла була його Богом", - говорив про Куїнджі Ілля Рєпін.

 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.