Спецпроект

В Петербурзі відкрився "Музей рукавички"

У Санкт-Петербурзі відкрився "Музей Рукавиці", експонати якого створювалися як визнаними майстрами, так і звичайними школярами. Поки що унікальна експозиція складається з 400 рукавиць різних авторів.

Про це пише abzac.org.

Метою цього музею є благодійність. "Рукавичка - символ об'єднання, пальчики разом. Ми проводимо збір речей і найбільше затребувані рукавиці - діти можуть втрачати їх до трьох разів за зиму", - розповіла директор закладу Оксана Румянцева. Таким чином, будь-який бажаючий може пожертвувати теплі зимові речі. А також, крім екскурсій, тут будуть діяти творчі майстерні для дітей-сиріт.

Одним з перших відвідувачів став символ Нового Року - Дід Мороз, хоч і різдвяні свята давно минули. Він побажав дітлахам і Музею щасливої ​​долі, а також подарував авторам найкращих рукавиць подарунки.

Теми

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.