Спецпроект

Навесні стартує проект "Віртуальний архів Т.Шевченка"

Менше ніж два місяці залишилось до старту проекту "Віртуальний архів Тараса Шевченка". Цей захід - ініціатива Національного музею Тараса Шевченка, присвячена створенню добірки електронних копій документів, що описують різні періоди життя і творчості видатного українця.

Музейники планують представити на широкий загал оцифрований архів, який досі не був оприлюднений, і розмістити його у вільному доступі.

"Віртуальний архів Т. Шевченка" - проект, що розпочинає низку заходів, запланованих до святкування 200-ої річниці з дня народження Тараса Шевченка у 2014 році.  

Спеціалісти Національного музею Тараса Шевченка, де зосереджений унікальний архів митця, створять електронну версію цього архіву та забезпечать умови вільного доступу до нього усім охочим науковцям, історикам й і літераторам. Відкриття цих архівів буде цікаве і дослідникам, і ширшій громадськості, адже вони містять об'єктивну та незаангажовану інформацію щодо усіх етапів життя та творчості письменника.

З-поміж унікальних документів, що увійдуть до цього архіву - метрична книга 1795 року із записом про народження майбутнього поета, екзаменаційні списки із Академії мистецтв в Санкт-Петербурзі, книги з особистої бібліотеки поета, прижиттєві видання з автографами автора, протоколи допитів, листування чиновників, тощо.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.