Спецпроект

Навесні стартує проект "Віртуальний архів Т.Шевченка"

Менше ніж два місяці залишилось до старту проекту "Віртуальний архів Тараса Шевченка". Цей захід - ініціатива Національного музею Тараса Шевченка, присвячена створенню добірки електронних копій документів, що описують різні періоди життя і творчості видатного українця.

Музейники планують представити на широкий загал оцифрований архів, який досі не був оприлюднений, і розмістити його у вільному доступі.

"Віртуальний архів Т. Шевченка" - проект, що розпочинає низку заходів, запланованих до святкування 200-ої річниці з дня народження Тараса Шевченка у 2014 році.  

Спеціалісти Національного музею Тараса Шевченка, де зосереджений унікальний архів митця, створять електронну версію цього архіву та забезпечать умови вільного доступу до нього усім охочим науковцям, історикам й і літераторам. Відкриття цих архівів буде цікаве і дослідникам, і ширшій громадськості, адже вони містять об'єктивну та незаангажовану інформацію щодо усіх етапів життя та творчості письменника.

З-поміж унікальних документів, що увійдуть до цього архіву - метрична книга 1795 року із записом про народження майбутнього поета, екзаменаційні списки із Академії мистецтв в Санкт-Петербурзі, книги з особистої бібліотеки поета, прижиттєві видання з автографами автора, протоколи допитів, листування чиновників, тощо.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.