Спецпроект

Музей Набокова в Петербурзі винайшов засіб проти хуліганів

Протягом тижня на будівлі музею Володимира Набокова в Петербурзі встановлять камери відеоспостереження.

Про це повідомляють "Вести".

Передбачена установка відеокамер для ведення як зовнішнього, так і для внутрішнього спостереження. Це дозволить якісно контролювати внутрішню територію об'єкта, розпізнавати людей, які заходять у приміщення і запобігати можливим правопорушенням.

10 січня в вікно музею-квартири Володимира Набокова кинули пляшку. У ній була записка з цитатою з Старого Завіту на тему блуду. У прес-службі ГУ МВС повідомили, що за даним фактом було порушено адміністративне провадження за статтею "Дрібне хуліганство". Перевірка триває.

29 січня невідомі написали на стіні музею слово "педофіл". Дирекція закладу знову звернулася із заявою в правоохоронні органи за даним інцидентом.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.