ВОЛГОГРАД ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ НА СТАЛІНГРАД

Депутати Волгоградської міської думи вирішили у дні урочистостей називати місто на честь Сталіна. Шість днів на рік місто на Волзі буде використовувати для своєї назви словосполучення "місто-герой Сталінград". Цю фразу також уживатимуть у своїх виступах представники влади.

Про це повідомляє Лента з посиланням на сайт міської влади.

Назва "місто-герой Сталінград" буде використовуватися на міських заходах 2 лютого - в день закінчення Сталінградської битви, в День перемоги 9 травня, в День скорботи 22 червня, 23 серпня - в День пам'яті жертв масованого бомбардування Сталінграда, 2 вересня - в День закінчення Другої світової війни, 19 листопада - в День початку розгрому німців під Сталінградом.

У ці дні історичну назву також будуть використовувати в своїх виступах представники влади.

За кілька годин до рішення волгоградських депутатів активісти КПРФ і Профспілки громадян Росії передали президенту 50 тисяч підписів з проханням перейменувати місто в Сталінград.

Але джерело у міськдумі зазначило, що рішення парламенту не пов'язане з ініціативою комуністів і членів профспілки. На сайті думи сказано, що депутати прийняли документ "на підставі звернень ветеранів Великої вітчизняної війни".

Крім того, з 2 лютого до 9 травня у Волгограді, Читі і Санкт-Петербурзі курсуватимуть рейсові мікроавтобуси Fiat Ducato з портретом Йосипа Сталіна. На маршрути у Волгограді вийдуть п'ять "сталінобусів", у Читі - два-три, додають "Тексти".

2 лютого цього року відзначається 70 років з дня закінчення Сталінградської битви, яка вважається переломним етапом у Великій вітчизняній і Другій світовій війнах.

У складі військ Сталінградського фронту було кількадесят тисяч українців - загалом радянські війська під час битви на 10% складалися з громадян Української РСР. 15 із 112 Героїв СРСР, нагороджених за участь у Сталінградській битві - українці. Легендарний "будинок Павлова" обороняли 24 воїна 13-ої гвардійської стрілецької дивізії, з них 7 - наші земляки.

Волгоград був заснований під назвою Царицин у 1580-их роках царською адміністрацією Московської держави після знищення Астраханського ханства - як фортеця для охорони річкового шляху Волгою. Назву Царицин зберігав до 1920-х років.

У 1925 року перейменований на Сталінград - на честь Сталіна, який у 1918-му на чолі більшовицьких військ керував обороною Царицина від білогвардійців.

З серпня 1942-го до січня 1943 року місто було епіцентром Сталінградської битви - спроб нацистських військ вийти до Волги і захопити регіон. Внаслідок військових дій місто було знищене - 90% будинків, усі підприємства й комунальні служби. З кількасот тисяч людей у Сталінграді залишилося 1515 осіб і 200 тисяч трупів цивільних і солдат.

В 1961 році за рішенням XXII з'їзду КПРС у процесі хрущовської десталінізації місто було перейменоване на Волгоград.

Нагадаємо, в Росії діє іцініатива "Автобус Перемоги", яка розміщує фотопортрети Йосипа Сталіна на громадському транспорті. Ініціатори акції кілька разів заявляли про запуск "сталінобусів" в Україні, але ці заяви виявилися "качкою".

Дивіться також:

"Сталінград" Федора Бондарчука. Репортаж зі зйомок. ФОТО

15 гріхів Канібалісімуса. Про те, які злочини вчинив Сталін

У Грузії відновили пам'ятник Сталіну. ФОТО

Сталін воював проти власного народу - прем'єр-міністр РФ Мєдвєдєв

В Росії продають учнівські зошити із зображенням Сталіна. ФОТО

Запорізька міськрада легалізувала "пам'ятник Сталіну"

Сталін на радянських та іноземних обкладинках. АРТЕФАКТИ

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.