ВОЛГОГРАД ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ НА СТАЛІНГРАД

Депутати Волгоградської міської думи вирішили у дні урочистостей називати місто на честь Сталіна. Шість днів на рік місто на Волзі буде використовувати для своєї назви словосполучення "місто-герой Сталінград". Цю фразу також уживатимуть у своїх виступах представники влади.

Про це повідомляє Лента з посиланням на сайт міської влади.

Назва "місто-герой Сталінград" буде використовуватися на міських заходах 2 лютого - в день закінчення Сталінградської битви, в День перемоги 9 травня, в День скорботи 22 червня, 23 серпня - в День пам'яті жертв масованого бомбардування Сталінграда, 2 вересня - в День закінчення Другої світової війни, 19 листопада - в День початку розгрому німців під Сталінградом.

У ці дні історичну назву також будуть використовувати в своїх виступах представники влади.

За кілька годин до рішення волгоградських депутатів активісти КПРФ і Профспілки громадян Росії передали президенту 50 тисяч підписів з проханням перейменувати місто в Сталінград.

Але джерело у міськдумі зазначило, що рішення парламенту не пов'язане з ініціативою комуністів і членів профспілки. На сайті думи сказано, що депутати прийняли документ "на підставі звернень ветеранів Великої вітчизняної війни".

Крім того, з 2 лютого до 9 травня у Волгограді, Читі і Санкт-Петербурзі курсуватимуть рейсові мікроавтобуси Fiat Ducato з портретом Йосипа Сталіна. На маршрути у Волгограді вийдуть п'ять "сталінобусів", у Читі - два-три, додають "Тексти".

2 лютого цього року відзначається 70 років з дня закінчення Сталінградської битви, яка вважається переломним етапом у Великій вітчизняній і Другій світовій війнах.

У складі військ Сталінградського фронту було кількадесят тисяч українців - загалом радянські війська під час битви на 10% складалися з громадян Української РСР. 15 із 112 Героїв СРСР, нагороджених за участь у Сталінградській битві - українці. Легендарний "будинок Павлова" обороняли 24 воїна 13-ої гвардійської стрілецької дивізії, з них 7 - наші земляки.

Волгоград був заснований під назвою Царицин у 1580-их роках царською адміністрацією Московської держави після знищення Астраханського ханства - як фортеця для охорони річкового шляху Волгою. Назву Царицин зберігав до 1920-х років.

У 1925 року перейменований на Сталінград - на честь Сталіна, який у 1918-му на чолі більшовицьких військ керував обороною Царицина від білогвардійців.

З серпня 1942-го до січня 1943 року місто було епіцентром Сталінградської битви - спроб нацистських військ вийти до Волги і захопити регіон. Внаслідок військових дій місто було знищене - 90% будинків, усі підприємства й комунальні служби. З кількасот тисяч людей у Сталінграді залишилося 1515 осіб і 200 тисяч трупів цивільних і солдат.

В 1961 році за рішенням XXII з'їзду КПРС у процесі хрущовської десталінізації місто було перейменоване на Волгоград.

Нагадаємо, в Росії діє іцініатива "Автобус Перемоги", яка розміщує фотопортрети Йосипа Сталіна на громадському транспорті. Ініціатори акції кілька разів заявляли про запуск "сталінобусів" в Україні, але ці заяви виявилися "качкою".

Дивіться також:

"Сталінград" Федора Бондарчука. Репортаж зі зйомок. ФОТО

15 гріхів Канібалісімуса. Про те, які злочини вчинив Сталін

У Грузії відновили пам'ятник Сталіну. ФОТО

Сталін воював проти власного народу - прем'єр-міністр РФ Мєдвєдєв

В Росії продають учнівські зошити із зображенням Сталіна. ФОТО

Запорізька міськрада легалізувала "пам'ятник Сталіну"

Сталін на радянських та іноземних обкладинках. АРТЕФАКТИ

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.