Спецпроект

"Бутирка" може стати музеєм

Голова комісії Громадської палати з проблем безпеки громадян Російської Федерації, Анатолій Кучерена, клопотатиме про те, щоб зробити музей з будівлі одного з найстаріших столичних слідчих ізоляторів "Бутирка".

Про це пише ria.ru.

Члени комісії ГП з проблем безпеки громадян відвідали СІЗО-2 столичного управління ФСВП Росії, за підсумками якого Кучерена заявив журналістам, що, на його думку, будівля "Бутирки" має з часом стати музеєм.

"Ми зараз витребуємо список всіх відомих людей, хто тут сидів, і будемо виходити з клопотанням, думаю, члени комісії мене підтримають, щоб цю будівлю зробили з часом музеєм. Багато молоді цікавиться і хочуть прийти сюди на екскурсію, так що, я думаю, це буде непогано ", - сказав Кучерена.

Він зазначив, що керівник управління ФСВП Росії по Москві і начальник ізолятора роблять все можливе, "латають діри", але будівлі, де розташовується ізолятор, в цьому році виповнюється вже 242 роки і люди тут, на його думку, сидіти не повинні. "Вдумайтеся, які люди тут сиділи - тут Маяковський починав писати і так далі", - сказав Кучерена.

Він зазначив, що комісія ставила перед собою завдання подивитися, як розміщуються обвинувачені, підозрювані і засуджені "Бутирки", а також зрозуміти, як працюють слідчі органи і суди.

На сьогоднішній день "переліміт" в "Бутирці" склав 130 осіб.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.