Спецпроект

Музей Леніна в Монголії заселять динозаврами

Столиця Монголії Улан Батор збирається розпрощатися з музеєм В. Леніна, переробивши його в центр зберігання своєї солідної колекції скам'янілостей.

Про це пише The Guardian.

Монгольський уряд збирається перетворити будівлю на музей динозаврів. Головною визначною пам'яткою в ньому повинен стати семиметровий скелет Tyrannosaurus bataar, якому 70 мільйонів років.

"Монголія посилає останки динозаврів на закордонні виставки вже 20 років, в той час як вдома у нас немає свого музею. У нас чудова колекція останків, але люди про це не знають", - повідомив міністр культури, спорту і туризму Ендонгійн Отгонбаяр.

За даними видання, країна давно викликає інтерес у палеонтологів. Засновник інституту вивчення монгольських динозаврів в Нью-Йорку Болорцецег Мінжін відзначає не лише обширність і різноманітність наявних останків, але і їх унікальну збереженість. "Ви можете знайти цілі скелети в пустелі Гобі", - відзначає вчений.

Уряд Монголії сподівається, що музей буде сприяти зростанню інтересу серед місцевого населення до своєї історії, зниженню контрабанди, а також приверне нових туристів.

Зазначимо, раніше величезна будівля, яку досі прикрашає бюст вождя світового пролетаріату, багато років здавалося під офіси.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.