У Рівному розкажуть про скульптора і воїна УНР

У Рівному відбудеться творчий вечір Романа Коваля з нагоди висунення його книжки “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею” на Шевченківську премію.

 

Про це повідомляє прес-служба історичного клубу “Холодний Яр”.

Вестиме вечір письменник Василь Шкляр.

У межах вечора відбудеться прем’єра двосерійного документального фільму “Стеком і шаблею”. Створений він за мотивами історичного нарису Романа Коваля “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею”.

Події стрічки розгортаються в Полтаві, Миргороді, Петербурзі, Києві, Львові, Болехові, Кракові, Парижі, Фрайштадті, а також на Козацьких Хуторах, де народився Михайло Гаврилко.

У фільмі використано документальну хроніку Першої світової війни, думки експертів, кадри документально-художнього фільму “Бій за гору Маківку”.

У постановочних сценах взяли участь члени Товариства пошуку жертв війни “Пам’ять” (м. Львів) та Військово-історичної ГО “Бастіон” (м. Чигирин).

Час і місце заходу: 2 лютого 2013 року о 15:00 у Рівненському обласному музично-драматичному театрі (Майдан Незалежності, 1).

Про видатного художника, скульптора і отамана УНР розповідають поет Ігор Калинець, мистецтвознавці Віталій Ханко і Дмитро Степовик, скульптори Михайло Горловий, Василь Ярич та Віктор Рябов, художники Микола Грох й Орест Скоп, історики Іван Головацький та Володимир Бойко, драматург Василь Портяк, краєзнавці Лариса Дармохвал, Галина Якимів-Скворій, Людмила Кучеренко, Іван Радковець, Роман Сколоздра, підприємець Олег Ситюк та онуки митця – Ярослав, Орест і Любомир Абрагамовичі.

Вхід вільний.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.