Шведам від українців. У Києві хочуть монумент уболівальникам

У Києві відбудеться конкурс на найкращий проект паркової скульптури в пам'ять про шведських уболівальників. Скульптуру встановлять на Трухановому острові.

Про це повідомляє "Кореспондент" із посиланням на Київську міську держадміністрацію.

Конкурс оголошено департаментом містобудування та архітектури на підставі розпорядження голови КМДА Олександра Попова.

Бліц-конкурс проводиться з 28 січня по 28 лютого, його учасниками можуть стати окремі фахівці, авторські колективи, юридичні особи, які отримали письмове запрошення від замовника.

Згідно з умовами конкурсу, учасники повинні представити виразне образно-пластичне рішення паркової скульптури, передбачити раціональне використання земельної ділянки, проведення комплексного благоустрою та освітлення території навколо паркової скульптури. Проектні пропозиції приймаються до 26 лютого.

Підбиття підсумків конкурсу відбудеться до 6 березня. Переможці отримають грошові премії: перша - 5 тис грн, друга - 3, 75 тис грн, третя - 2,5 тис грн. Власникові першої премії буде надано перевагу для подальшої розробки та реалізації проекту.

Як повідомлялося, скульптуру планується встановити до Дня Києва на Трухановому острові в місці, де зафіксовано абсолютний рекорд УЄФА за кількістю вболівальників на території одного фан-кемпінгу (уболівальників збірної Швеції).

Під час чемпіонату столицю відвідали 3047 шведів.

Нагадаємо, у червні 2012 року Попов обіцяв оголосити конкурс на кращий пам'ятник Віктору Цою у Києві.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.