Шведам від українців. У Києві хочуть монумент уболівальникам

У Києві відбудеться конкурс на найкращий проект паркової скульптури в пам'ять про шведських уболівальників. Скульптуру встановлять на Трухановому острові.

Про це повідомляє "Кореспондент" із посиланням на Київську міську держадміністрацію.

Конкурс оголошено департаментом містобудування та архітектури на підставі розпорядження голови КМДА Олександра Попова.

Бліц-конкурс проводиться з 28 січня по 28 лютого, його учасниками можуть стати окремі фахівці, авторські колективи, юридичні особи, які отримали письмове запрошення від замовника.

Згідно з умовами конкурсу, учасники повинні представити виразне образно-пластичне рішення паркової скульптури, передбачити раціональне використання земельної ділянки, проведення комплексного благоустрою та освітлення території навколо паркової скульптури. Проектні пропозиції приймаються до 26 лютого.

Підбиття підсумків конкурсу відбудеться до 6 березня. Переможці отримають грошові премії: перша - 5 тис грн, друга - 3, 75 тис грн, третя - 2,5 тис грн. Власникові першої премії буде надано перевагу для подальшої розробки та реалізації проекту.

Як повідомлялося, скульптуру планується встановити до Дня Києва на Трухановому острові в місці, де зафіксовано абсолютний рекорд УЄФА за кількістю вболівальників на території одного фан-кемпінгу (уболівальників збірної Швеції).

Під час чемпіонату столицю відвідали 3047 шведів.

Нагадаємо, у червні 2012 року Попов обіцяв оголосити конкурс на кращий пам'ятник Віктору Цою у Києві.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.