Спецпроект

У Києві відкривається виставка про колекціонерку Варвару Ханенко

Музей Ханенків у Києві презентує виставку "Сенс її життя", присвячену життю і творчості колекціонерки і музеєтворця Варвари Ханенко.

Про це "Історичній Правді" повідомили у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

В унікальній художній колекції, яку Ханенки зібрали за понад 40 років, була окрема "Варварина" частина: її улюблені ікони, українські килими і вишивки, українська та італійська кераміка, європейська та російська  порцеляна. 

Виставка триватиме з 30 січня до 15 травня 2013 року.

Варвара Ханенко – єдина з власників великих художніх зібрань Києва, кого історія поставила перед жорстким вибором: зберегти в цілості себе й їхнє з Богданом Ханенком спільне "дитя" – безцінну збірку і виїхати разом з іншими "панами" з небезпечної, постреволюційної України – або ж, поставивши все на кон, лишитися тут, в рідному домі, і таки "здійснити" Музей Ханенків у Києві.

Віддати все, принести в дар, у жертву – і виконати місію, яку заповів перед смертю її Богдан, яку поклала на неї ціла попередня епоха культурного підйому початку XX століття. Ідеалістка, палка шанувальниця християнської ікони, Варвара Ханенко обрала місію.

Варвара Ханенко

Історія видатної киянки – щедрої благодійниці та палкої аматорки мистецтв Варвари Ханенко розказано на виставці в унікальних старих фото, нещодавно виявлених документах, а також вибраних творах – саме тих, які так любила Варвара Ханенко.

Вперше після вилучення з музею "непрофільних колекцій" у 1920-1930-х, з ласки провідних музеїв Києва ці артефакти повернулися до рідних стін – дому Ханенків.

Учасники виставки: Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Національний художній музей України, Київський національний музей російського мистецтва, Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара". Партнер проекту – компанія Kunsttrans Kyiv.

Куратори виставки: Ганна Рудик (заступник генерального директора з науково-організаційної роботи Музею Ханенків) та Олена Крамарева (головний зберігач Музею Ханенків)

Адреса музею: Київ, вул. Терещенківська, 15.

Нагадаємо, що 29 січня у Києві відбудуться Ханенківські читання.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.