У Табачника кажуть, що прибрали Бандеру з ЗНО ще торік

У минулорічних тестах ЗНО з історії України також були відсутні імена Степана Бандери і Романа Шухевича в переліку персоналій, необхідних для успішного проходження випробування.

Про це повідомляє прес-служба Міносвіти, коментуючи інформацію про те, що ці персоналії зникла з тестів ЗНО у 2013 році.

"Слід зазначити, що імена вищезгаданих політичних діячів в минулорічних тестових завданнях з історії України також були відсутні!", - йдеться у повідомленні.

Водночас у Міносвіти наголосили, що, незважаючи на це, для успішного складання ЗНО абітурієнт повинен знати діяльність Бандери, Шухевича та інших політичних діячів, "вміти характеризувати їхню діяльність, визначати її етапи, встановлювати відповідність між діяльністю та певними політичними силами чи обставинами, історичною епохою, оцінювати її вплив на хід історичних подій".

"Тестами ЗНО неможливо перевірити знання про всі події, явища, постаті, які вивчаються за програмами загальноосвітніх навчальних закладів. Тестові завдання для ЗНО спрямовані на виявлення сформованості соціально-адаптованого випускника загальноосвітнього навчального закладу, здатного навчатися впродовж життя, приймати виважені рішення, усвідомлювати свою роль у державі і світі", - сказано у повідомленні.

Раніше повідомлялося, що Міносвіти викреслило з програми зовнішнього незалежного оцінювання знань школярів не лише імена Степана Бандери, Романа Шухевича, але й низки дисидентів-шістдесятників.

Замість цього були додані пункти про радянських воєначальників та партійних активістів.

Так, цього року на ЗНО школярів чекають питання про подвиги червоного командира часів Громадянської війни Миколи Щорса, діяльності першого секретаря ЦК Компартії України Георгія П'ятакова і голови президії Центрального виконавчого комітету СРСР від УРСР Григорія Петровського.

Українська правда

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.