Спецпроект

Музей плюшевих ведмедиків відкрився в Закопане

У гірськолижної столиці Польщі - Закопане - з'явився Музей плюшевих ведмедів (Muzeum Misiów). Його колекція розповідає про історію виникнення популярних іграшок і представляє всілякі їх різновиди.

Про це пише Тravel.

Відвідувачі побачать ведмедя-мотоцикліста, дідуся, вікторіанського ведмедя, іграшки, що представляють різні професії, порцелянові вироби із зображенням ведмедиків, зможуть послухати концерт заводних ведмедів-музикантів і сфотографуватися з родиною ведмедиків-гуралів (гуралями називаються жителі польських гір) в людський зріст.

Гості дізнаються, як і чому з'явилися перші ведмедики, як їх виготовляли і як образ іграшки змінювався протягом років.

Їм розкажуть, що спочатку плюшевий ведмедик був іграшкою для хлопчиків, на відміну від ляльок, що призначалися для дівчаток; що у всіх ведмедів були "рухомі" лапи, які можна було приводити в різні положення, і ведмідь міг стояти або сидіти.

Музей знаходиться за адресою: вулиця Косцюшка (Kościuszki), 8.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.