Спецпроект

Одеський музей не може працювати через перекопаний тротуар. ФОТО

Одеський музей нумізматики, розташований на Грецькій вулиці, 33, другий тиждень не може нормально працювати через перекопаний тротуар.

Про це пише Думская.net.

Як розповів директор установи Петро Лобода, працівники ВАТ "Одесаобленерго", виконуючи замовлення комерційної структури, вирили перед музеєм глибокі траншеї, поклали в них кабель і злегка присипали піском. Самі траншеї при цьому залишилися.

Вхід до музею. фото dumskaya.net
Шлях до музею. Фото dumskaya.net

"Кругом бруд, розкидані тротуарна плитка і квіткові клумби, - журиться Лобода. - До музею можна пройти двома неміцними дерев'яними настилами, прокладеними над невідгородженими траншеями, що загрожує травмами людям".

 

За словами директора, в муніципальної інспекції з благоустрою, яка дозволила роботи, виправляти ситуацію відмовилися, порадивши звернутися безпосередньо до керівництва міськради. Однак звернення до мера і секретаря теж залишилися без відповіді.

Вчора вранці співробітники музею власними силами прибрали бруд і сміття, однак засипати траншею і відновити зруйновану плитку вони не можуть.

"Я сам сьогодні провалився в траншею і травмувався, коли прибирав територію", - обурюється Петро Лобода.

 

Одеський музей нумізматики - історичний музей монет і банкнот в місті Одеса. Профілем і завданням музею є вивчення історії монетної справи і грошового обігу, а також збереження та показ найважливіших історичних пам'ятників, що відносяться до стародавньої історії та культурі Північного Причорномор'я, Русі і України. Восени 1991 року в Одесі була відкрита галерея "Монетний двір". У січні 1999 року вона була реорганізована в "Одеський музей нумізматики". У складі музею працюють дві філії, розташовані в центральній частині Одеси.

 

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.