Спецпроект

В Афінах відкриється Музей газової промисловості

27 січня в Афінах відкриється перший промисловий музей грецької столиці - Музей газової промисловості, який демонструє ключову роль у розвитку Афін заводу з вироблення легкого газу (для освітлення), який працював з 1857 по 1984 рік.

Про це пише grekomania. 

 

Газовий завод був створений в столиці Греції після указу першого грецького короля Оттона. В ті роки було введено в експлуатацію і основне устаткування, більша частина якого, включаючи будівельні матеріали - від цегли до черепиці - були доставлені у Грецію на кораблях з Франції.

До початку ХХ століття всі головні вулиці Афін, а також багато магазинів, заводи і будинки міста освітлювалися цим газом.

На початку ХХ століття до заводу була добудована нова одиниця з вироблення водяного газу, а також третя за рахунком труба. Таким чином, газовий завод забезпечував енергією більшу частину міста аж до 50-х років минулого сторіччя.

За тиждень відвідувачі музею зможуть побачити своїми очима весь заводський процес з вироблення газу.

Грецька телевізійна мовна компанія (ЕРТ) надала в розпорядження Музею для показу великий архів документальних фільмів 50-х років, в той час як тривимірні зображення продемонструють відвідувачам роботу кожної заводської машини.

У свою чергу, учні професійно-технічного ліцею з району Агіон Анаргірон підготували карту всієї мережі освітлення грецької столиці кінця XIX століття.

Роботи з організації музею відбулися під керівництвом професора промислової археології Христини Агріантоні.

Вартість проекту - 300 тисяч євро.

Читайте також: "Як українці добували газ для СРСР"

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.