В Тернополі проголосили рік засновника міста

Згідно з розпорядженням міського голови Тернополя Сергія Надала, 2013-ий рік в обласному центрі проголошений роком Яна Тарновського — коронного гетьмана, воєводи, письменника і військового теоретика.

Про це повідомляє "День".

Цього року тернопільці відзначатимуть 525-річчя з часу народження засновника свого міста. До першого лютого управлінню освіти і науки та управлінню культури і мистецтв доручено розробити план заходів по вшануванню його пам’яті.

Як свідчать історичні джерела, Ян Амор Тарновський гербу Леліва (родом із Тарнова) був одним з найвидатніших гетьманів Королівства Польського. На його праці "Рада воєнної справи" (Consilium rationis bellicae) виховувалось декілька поколінь полководців держави.

У 1540-му році  Ян Тарновський заснував Тернопіль. Протягом двох років відчутно укріпив його, зробивши сторожею Поділля і Червоної Руси.

У 1548 році місту надано Магдебурзьке право. Тернопіль був звільнений від мита, а тернопільські купці-згінники худоби звільнялися від нього і в межах всієї Корони.

Загалом Ян Тарновський мав десять міст, сто двадцять сіл і його володіння вважалися одними з найбільших в Речі Посполитій та називалися "державою Тарновською".

Ян Амор Тарновський був не тільки досвідченим і відомим в Європі воєначальником, а й високо освіченою людиною, меценатом. У родовому маєтку під Тарновом створив велику бібліотеку, зібрав значну колекцію творів мистецтва. У нього часто гостювали видатні діячі культури.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.