У Києві презентують книгу про іноземців у Галицькій армії

У Києві відбудеться презентація книги відомого львівського журналіста Олега Стецишина "Ландскнехти Галицької армії".

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Видання досліджує таке маловивчене явище нашої історії, як військове найманство: у ній йдеться про австрійців, німців, поляків, росіян, чехів та євреїв, які воювали за незалежність України в лавах УГА.

За словами автора, досі вважалося, що загалом офіцерів-чужинців в УГА було кілька десятків, однак аналіз архівних документів та спогадів свідчить - насправді на захист Західноукраїнської Народної Республіки стало значно більше європейських солдатів.

"Хтось із них пішов до галицького війська добровільно, за покликом серця. Інші зголосилися "на роботу", бо за чотири роки Першої світової звикли до військових буднів, - зазначив Стецишин. - Були, очевидно, й такі, які пішли захищати ЗУНР, а потім і УНР із примусу, безнадії чи просто з авантюрних міркувань".

Історик понад три роки досліджував і вперше в історіографії систематизував біографічні дані офіцерів неукраїнської національності, котрі служили в Українській Галицькій армії.

Цікаву розповідь про життя та долю іноземних вояків УГА доповнюють унікальні документи, понад сотню рідкісних фото, здебільшого з приватних архівів, значна частина котрих раніше не публікувалася в Україні.

На презентації читачі зможуть поспілкуватися з автором, Олегом Стецишиним. Також виступлять історик, доцент КНУ імені Т. Шевченка Андрій Руккас та координатор благодійної ініціативи "Героїка" Павло Подобєд.

Модератор — доктор історичних наук, доцент КНУ імені Т. Шевченка Іван Патриляк.

Час і місце: середа, 23 січня, 18:00. Київ, книгарня "Є", вул. Лисенка, 3.

Книга "Ландскнехти Галицької армії" вийшла друком у видавництві "Часопис", яке спільно з Центром досліджень визвольного руху та мистецькою агенцією "Наш формат" реалізовує проект видання науково-популярної літератури з історії ХХ століття "Наш формат історії".

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.