Спецпроект

У Чечні відкрився музей журналістики

У Будинку друку Грозного відбулося відкриття музею журналістики. У ньому виставлені старовинні чечено-інгушські і чеченські газети та журнали, а також зразки техніки, портрети загиблих при виконанні обов'язків журналістів.

Про це пише news.mail.ru.

Творцем експозиції є директор Департаменту моніторингу ЗМІ Іслам хату. Він розповів, що ідея створення такого музею з'явилася близько року тому.

"Унікальні зразки журналістської техніки і старовинні видання часом бувають набагато корисніше навіть архівних довідок", - підкреслив він.

На вітринах розташовані експонати часів Другої світової, 80-х років XX століття.

"На засклених полицях музею красуються кінокамера часів Великої Вітчизняної, відеокамера, мікрокассетний диктофон 80-х років 20-го століття, того ж періоду аудіоплеєр, старовинний мікшерський пульт і німецька друкарська машинка 1980 року випуску" - йдеться у повідомленні прес-служби глави Чеченської республіки.

Смерть журналіста. Останні 10 хвилин життя Валєнтіна Януса - уродженця Грозного, оператора з Пскова. Чечня, січень 1995 року

Організатори сподіваються, що фонд музею буде поповнюватися тими експонатами, які зберігаються в родинах загиблих журналістів.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.