Спецпроект

Скульптури Пінзеля не повернуться до музею, поки там не поремонтують дах

24 лютого останній день виставки скульптур Йогана Георга Пінзеля у Луврі. Тому з 26 лютого до 1 березня експерти-реставратори з України експозицію демонтують та запакують скульптури у спеціальні ящики для перевезень - повідомив головний хранитель фондів Львівської галереї мистецтв Ігор Хомин.

Про це пише Гал-інфо.

Ігор Хомин розповів, що вже є план реставрації музею Пінзеля у Львові, однак до того часу коли скульптури повернуться в Україну, там ще не встигнуть провести потрібні ремонтні роботи, зокрема ремонт даху.

"Ми вважаємо, що відреставровані роботи не можуть повертатися в музей, поки там нема належних умов для їх зберігання, тому є думка, що скульптури по приїзді розмістять у Галереї на вул. Стефаника. Зважаючи на те, що виставка триватиме ще місяць, є час для того, аби все обдумати", - розповів Ігор Хомин.

Відкриття виставки Пінзеля у Луврі відбулося 21 листопада. Скульптури Пінзеля виставили у каплиці Сен-Шапель, що входить у комплекс Лувру. Французьким глядачам демонструють роботи майстра, що зберігаються в музеї Пінзеля у Львові та краєзнавчих музеях Тернопільщини та Івано-Франківщини, також скульптури з церков.

До Лувру із запланованих 28 експонатів в результаті поїхали 27 експонатів. Кам’яну скульптуру Св. Онуфрія для експозиції так і не передала громада села Рукомиш Бучацького району, що на Тернопільщині.

Експозиція працює з 21 листопада 2012 року до 25  лютого 2013 року.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.