Завершено зйомки фільму про "розстрільний" з'їзд кобзарів. ФОТО

Режисер Олесь Санін завершив зйомку художнього фільму "Поводир, або Квіти мають очі". В основу сюжету - історичний міф про 200 кобзарів, яких у 1934 році нібито запросили на з'їзд Академії Наук до Харкова, а замість цього вивезли у ліс і розстріляли.

Про це повідомляє "Волинь-Post" із посиланням на газету "Волинь-нова".

У фільмі поряд із професійними акторами сліпих кобзарів грали пересічні незрячі люди, яких відібрали для зйомок у кількох українських містах, в тому числі і в Луцьку.

 

На думку творців фільму, лише такі люди здатні відтворити на екрані образи сліпих музикантів 30–х років.

 

У фільмі "Поводир" американський підприємець Майкл Шемрок разом із своїм десятирічним сином Пітером приїжджає до Харкова, щоб обміняти там трактор на зерно, оскільки в Сполучених Штатах у цей час були великі економічні труднощі.

Тут його вербують, він називає себе "американським комуністом" і лишається жити в Україні.

 

Через деякий час йому до рук потрапляють секретні документи про репресії в Україні. Через це американця вбивають, але живим лишається його син Пітер: йому вдається втекти від переслідувачів завдяки сліпому бандуристу Івану Кочерзі.

 

Пітер стає поводирем бандуриста. Взимку 1934 року сліпця Івана Кочергу разом з іншими кобзарями страчують під Харковом. А Пітер лишається єдиним живим свідком тих трагічних подій…

 

У головних ролях знялися Станіслав Боклан (кобзар Іван Кочерга), американський актор Джеф Барел (підприємець Майкл Шемрок), Антон Святослав Грін (у ролі Пітера Шемрока).

 

Хлопчика–американця, який став жертвою радянської репресивної системи, зіграв правнук відомого політичного в’язня радянських концтаборів Михайла Сороки. В епізодах задіяні також відомий актор Федір Стригун, поет Олександр Ірванець, співачка Джамала.

 

На зйомки запросили також інваліда по зору з Львівщини, призера Параолімпіади, дзюдоїста Ігоря Засядкевича. Він знімається у сцені боротьби сліпого лірника з енкаведистами.

 

 

У фільмі були задіяні і лучани – незрячі Петро Шеверда і Орест Кацюба. Їхніми поводирями були учень Луцької гімназії № 22 Остап Годлевський і учень школи № 19 Андрій Кацюба — син пана Ореста, який у житті також є поводирем свого батька.

 Лучанин Орест Кацюба із сином Андрієм, який і в житті є поводирем свого батька

У Таракановому форті біля Дубна (Рівненська область) знімали сцену, в якій кобзарі та лірники збираються на руїнах, обговорюючи запрошення влади на "кобзарський з’їзд", біля озера Базальтове на Костопільщині знімали сцену розстрілу.

 

Зйомки фільму "Поводир" розпочалися у лютому 2012 року.

Примітка "Історичної Правди": наукових досліджень про "розстрільний з'їзд" кобзарів не існує, наразі це легенда без документальних підтверджень.

Дивіться також:

Завершено зйомки фільму "Іван Сила" - про найсильнішу людину планети. ФОТО

Поляки знімуть фільм про катастрофу президентського Ту-154. ВІДЕО

Американці теж зняли фільм про "Матч смерті". ВІДЕО

Доній у ролі Петлюри. Фільм "Українська революція". ВІДЕО

Кіно про українця, який став вождем індіанців. Кадри з фільму і реальні ФОТО

На "Оскар" номіновано фільм про євреїв в окупованому Львові. ВІДЕО

1970: Богдан Ступка у ролі бандерівця. ВІДЕО

1986: Віктор Цой стає кінозіркою в Києві. ВІДЕО

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.