Спецпроект

Під Полтавою відкрили музей автора українського Тризуба

У селищі Опішня (Зіньківський район Полтавської області) відкрили музей родини художників Кричевських, до якої належав відомий архітектор живописець і графік Василь Кричевський.

Про це пише gazeta.ua.

Саме Василю Кричевському у 1918 році голова Центральної Ради, Михайло Грушевський, доручив розробити державну символіку, і в цьому ж році офіційним гербом України затвердили Тризуб київського князя Володимира, автором проектів якого був Кричевський.

Будівлю ж в Опішні, де відтепер розташується музей Кричевських, побудував сам Василь Кричевський. Раніше вона називалася "Опішнянський гончарний показовий пункт Полтавського губернського земства". Протягом 1902-1919 років художник жив в Опішному. Він залучав опішнянських гончарів до обробки проектованих їм будівель.

З нагоди 140-річчя з дня народження Василя Кричевського, в рамках святкування в Опішні, відкрили виставку творів родини Кричевських, які передали музею-заповіднику спадкоємці Василя Кричевського з США.

Також присутні ознайомилися спорідненими з документами і фото родини Кричевських. Презентували новий документальний фільм "Третій вимір Василя Кричевського"​​, який підготував Благодійний Фонд "Дар".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.