Активіста, який боровся за вільний обіг наукових праць, знайшли повішеним

12 січня пішов із життя 26-річний Аарон Сворц - відомий активіст у боротьбі за вільне і безкоштовне поширення інформації в інтернеті, – схоже, внаслідок самогубства.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

За інформацією поліції, його знайшли повішеним у власному помешканні у Нью-Йорку в п’ятницю.
 
У лютому Сворц мав постати перед судом у справі, в якій його звинувачували у викраденні чотирьох мільйонів наукових статей із архівів Массачусетського технологічного інституту з метою викласти їх у вільний і безплатний доступ.
 
Аарон Сворц іще підлітком брав участь у створенні механізму автоматичної розсилки оновленої інформації з сайтів, відомому як RSS, а також був співзасновником сайту обміну новинами Reddit.

Сворц закінчив Гарвардський університет і часто бував у Кембріджі (місто у штаті Массачусетс, де розташовано Гарвардський університет і Мессачусетський технологічний інститут).

Він співпрацював з некомерційною організацією Creative Commons (розробники безкоштовних типових договорів, які дозволяють більш гнучко і доступно управляти авторськими правами), а також створив Open Library - oбширний каталог друкованих видань.

Сворц був одним із редакторів Вікіпедії, активним блогером і написав ряд широко обговорюваних статей, найвідоміша з яких - "Хто пише до Вікіпедії".

Oстаннім часом він працював над проектами watchdog.net і Demand Progress. Був членом Change Congress (громадська організація, яка бореться з корупцією в політичних колах США). У 2012-му брав участь у протестах проти закону "Про боротьбу з інтернет-піратством".

У 2008 році Аарон Сворц проходив у справі про незаконне скачування мільйонів документів з серверів федеральної судової системи, але тоді жодних звинувачень йому висунуто не було.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.